прогноз

Падіння ВВП України у 2023 році становитиме від 0 до 5%, інфляція прогнозується на рівні 20%.

В Україні не було критичних мінусових температур, які б значно пошкодили посіви озимих культур, тому ситуація некритична.

В Україні зберуть менше зернових, а на сільгоспвиробників чекає важкий рік. Основна і найбільша проблема в тому, що аграріям не вистачає ліквідності та кредитних коштів.

Work.ua поспілкувався з HR-спеціалістами 37 компаній малого, середнього і великого бізнесу та дізнався про їхні очікування від 2023 року.

За півтора року очікується стагнація аграрного ринку, трейд теж падає. Щоб цього не сталося, державі набагато дешевше коштуватиме допомогти фермерам зараз. В іншому випадку держава втратить робочі місця, податки і не матиме надходження валюти.

Ціни на світових ринках на молочну продукцію ідуть вниз (рецесія). Внутрішнє споживання падає через те, що українці стають дедалі біднішими. Тому молочну галузь чекає попереду непростий рік.

Останні 3−4 роки близько 5% кукурудзи залишалось у полі. Фермери не встигали її скосити через велику вологість і намагалися залишити в полі. Адже якщо сушити зерно з 28-30% вологості — витрати будуть шаленими. А цього року вони ще більш фантастичні.

Вирощування кукурудзи має свої нюанси. Якщо минулого року за 3 т кукурудзи можна було купити 1 т карбаміду, то цьогоріч потрібно продати 15 т, щоб купити ті ж самі добрива, без яких ця культура не дає врожай.

Аграрії ніколи не боялися труднощів і викликів, адже це їхня буденність. Однак 2022 рік став для них небувалим досі випробуванням.

Україна пройшла точку неповернення. Зокрема, аграрна галузь увійшла в надскладний період свого існування: на 30% менше зібраного врожаю, обмежений експорт, половина незасіяних площ наступного року, брак ліквідності та невизначеність.

Міграція і окупація знизили цього року споживання молочної продукції на 20-22%. На наступний рік очікується зростання споживання на 3-5%, що зумовлене очікуванням стабілізації економіки, а також фактором зворотної міграції.

Поступове відновлення економіки прогнозують у третьому кварталі наступного року. Це пов’язують із ймовірним закінченням гарячої фази війни.

З відкриттям зернового коридору і збільшенням відвантаження соняшникової олії наливом з глибоководних портів на більш віддалені ринки, що традиційно імпортують нерафінований продукт, частка в експорті рафінованої продукції в сезоні-2022/23 може скоротитися. Проте, враховуючи подальше здорожчання енергоносіїв, очікується стабільно високий попит з боку традиційних покупців рафінованої олії.

Для переробки молока перше півріччя 2023 року з урахуванням налагоджених процесів годівлі у тваринництві має бути позитивним. Але плани аграріїв щодо посівів на наступний рік негативні, тому очікується збільшення ціни заготівлі кормів, відповідно й собівартості виробництва молока.

Основною проблемою вітчизняного агросектору є мінімальна ліквідність агропродукції. Ціна продажу зерна — досить низька, логістика значно подорожчала, тому аграрії зазнають істотних збитків. Усе це — наслідки, спричинені воєнним вторгненням.

Незважаючи на війну, сировари розраховують на збільшення продажів своєї продукції у грудні, вважаючи, що українці навіть у таких умовах будуть святкувати новорічні та різдвяні свята.

Через важкі умови роботи, брак обігових коштів та складність експорту аграрії трансформували стратегію «підвищення врожайності» на «зменшення витрат». Повернення до головного фактору — підвищення врожайності — можна очікувати лише після того, як економіка оговтається від війни.

Українська зернова асоціація оновила свій прогноз урожаю в поточному році, покращивши його до 67,5 млн т. Це пов’язано зі збільшенням площ, з яких буде зібрано врожай, та покращенням середньої врожайності з 3,57 т/га до 3,64 т/га. Попередній прогноз врожаю складав 64,5 млн т.

Для українських фермерів продовження дії зернового коридору — дуже позитивний знак. Але на світових ринках ціна на зернові падає вже майже місяць, з моменту перших надій на відновлення роботи «зернової ініціативи», адже всі розуміють, що на ринках з’явиться більше товару.

Зазвичай фермери вже з осені планують площі посівів та весняно-польові роботи, але цього року рішення доведеться приймати безпосередньо напередодні посівної, що пов’язано з великим рівнем невпевненості аграріїв.