прогноз

Спільний внутрішній ринок цукру країн ЄС у 2022/23 МР є дефіцитним — 2 млн т. Згідно висловлювань провідних аналітичних агенцій, дефіцит у межах 2 млн т збережеться і у наступному 2023/24 МР.

Ринок цибулі в Україні цього року стабілізується. Водночас на міжнародному ринку цибулі також відбуваються позитивні зміни: зростання посівних площ під овочем у Нідерландах, а також відбулося перепідписання контрактів з країнами Південної Африки та Європи.

З минулого сезону Україна має перехідні залишки кукурудзи на рівні близько 8 млн т, ще 27 млн т було зібрано в 2022/23 році, що разом складає близько 35 млн т.

Нормальним є співвідношення вартості добрив і пшениці близько 2:5, карбаміду і NPK — 3 та 3,5:1. Цілком реально повернення до цих співвідношень через 1,5 року за умови, що ціна азотних добрив знизиться на 47%, а вартість пшениці лишиться на сьогоднішньому рівні.

2022 рік став роком масштабної продовольчої кризи в світі: воєнні дії на території України нагадали всім, що таке продовольча безпека та яку важливу роль у ній відіграє Україна. Для вітчизняних виробників цей рік став точкою неповернення до роботи в тих умовах, які були до війни. Незважаючи на складну ситуацію, молочна галузь України гідно долає труднощі воєнного часу, пристосовуючись до нових умов і навіть маючи свої перемоги.

Падіння ВВП України у 2023 році становитиме від 0 до 5%, інфляція прогнозується на рівні 20%.

В Україні не було критичних мінусових температур, які б значно пошкодили посіви озимих культур, тому ситуація некритична.

В Україні зберуть менше зернових, а на сільгоспвиробників чекає важкий рік. Основна і найбільша проблема в тому, що аграріям не вистачає ліквідності та кредитних коштів.

Work.ua поспілкувався з HR-спеціалістами 37 компаній малого, середнього і великого бізнесу та дізнався про їхні очікування від 2023 року.

За півтора року очікується стагнація аграрного ринку, трейд теж падає. Щоб цього не сталося, державі набагато дешевше коштуватиме допомогти фермерам зараз. В іншому випадку держава втратить робочі місця, податки і не матиме надходження валюти.

Ціни на світових ринках на молочну продукцію ідуть вниз (рецесія). Внутрішнє споживання падає через те, що українці стають дедалі біднішими. Тому молочну галузь чекає попереду непростий рік.

Останні 3−4 роки близько 5% кукурудзи залишалось у полі. Фермери не встигали її скосити через велику вологість і намагалися залишити в полі. Адже якщо сушити зерно з 28-30% вологості — витрати будуть шаленими. А цього року вони ще більш фантастичні.

Вирощування кукурудзи має свої нюанси. Якщо минулого року за 3 т кукурудзи можна було купити 1 т карбаміду, то цьогоріч потрібно продати 15 т, щоб купити ті ж самі добрива, без яких ця культура не дає врожай.

Аграрії ніколи не боялися труднощів і викликів, адже це їхня буденність. Однак 2022 рік став для них небувалим досі випробуванням.

Україна пройшла точку неповернення. Зокрема, аграрна галузь увійшла в надскладний період свого існування: на 30% менше зібраного врожаю, обмежений експорт, половина незасіяних площ наступного року, брак ліквідності та невизначеність.

Міграція і окупація знизили цього року споживання молочної продукції на 20-22%. На наступний рік очікується зростання споживання на 3-5%, що зумовлене очікуванням стабілізації економіки, а також фактором зворотної міграції.

Поступове відновлення економіки прогнозують у третьому кварталі наступного року. Це пов’язують із ймовірним закінченням гарячої фази війни.

З відкриттям зернового коридору і збільшенням відвантаження соняшникової олії наливом з глибоководних портів на більш віддалені ринки, що традиційно імпортують нерафінований продукт, частка в експорті рафінованої продукції в сезоні-2022/23 може скоротитися. Проте, враховуючи подальше здорожчання енергоносіїв, очікується стабільно високий попит з боку традиційних покупців рафінованої олії.

Для переробки молока перше півріччя 2023 року з урахуванням налагоджених процесів годівлі у тваринництві має бути позитивним. Але плани аграріїв щодо посівів на наступний рік негативні, тому очікується збільшення ціни заготівлі кормів, відповідно й собівартості виробництва молока.

Основною проблемою вітчизняного агросектору є мінімальна ліквідність агропродукції. Ціна продажу зерна — досить низька, логістика значно подорожчала, тому аграрії зазнають істотних збитків. Усе це — наслідки, спричинені воєнним вторгненням.