Херсонська область

Весняні заморозки та тривала посуха на Херсонщині цього року значно погіршили стан посівів.

Окупанти мають намір розбудовувати транспортну інфраструктуру Херсонщини.

Після деокупації Херсонщини аграрії знову вийшли в поля. Хтось із останніх сил відновлює ферми, інші — починають з нуля. Усі ми чекаємо одного: конкретної підтримки. Не у вигляді гасел, а через реальні фінансові інструменти. Але що з цього сьогодні справді працює?

На тимчасово окупованій території Херсонщини фермерів змушують купувати «стандартизоване» насіння з території рф у компаній-монополістів.

У Києві відбувся майстер-клас із випікання пасок у межах проєкту «Soul of Soil 2.0». Борошно для пасок змололи у Миколаєві з пшениці, яку виростили на звільнених та розмінованих полях Херсонщини та Миколаївщини.

Сільгоспвиробники Херсонщини 2025 року посіють удвічі більше овочевих і баштанних культур.

Вести бізнес у прифронтових областях — це щоденна боротьба не лише за врожай, а й за можливість продовжувати працювати. Для фермерів у Херсонській області фінансування — не про амбіції, а про елементарне виживання. І якщо у мирних регіонах кредитування агросектору сприймається як інструмент розвитку, то в прифронтовій зоні воно є єдиним шансом залишитися на плаву.

Засновник та генеральний директор TIASI Сотіріс А. Бузеас пропонує висаджувати на Херсонщині оливкові та персикові плантації.

Сільгоспвиробники Херсонської області активно сіють горох, льон та ярий ячмінь.

З початку повномасштабного вторгнення частина українських виробників потрапили в окупацію та вимушені були функціонувати у важких умовах або й зовсім зупинити виробництво. ПП «УКАН», що на Херсонщині, — одне з підприємств, котре відновило роботу після деокупації.

Посадовцю Департаменту сільського господарства Херсонської ОВА та двом його спільникам повідомлено про підозру в шахрайстві та використанні підроблених документів (ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України).

Фермерство в прифронтовій зоні — це не просто бізнес, а питання продовольчої безпеки країни. Але нинішня система бронювання працівників не враховує реалій, у яких ми змушені працювати. В результаті українське сільське господарство, особливо на півдні, опиняється під загрозою.

Африканську чуму свиней (АЧС) виявлено в особистому селянському господарстві Бериславського району Херсонської області.

У 2023 році ПП «УКАН» з Херсонщини не мало врожаю, адже відновлювалося після окупації, відповідно, вважалося дефолтним. Лише після реалізації минулорічного врожаю господарство розпочало перемовини з банком щодо отримання кредитних коштів, які необхідні для подальшого розвитку підприємства.

Фермерське господарство «РО-САД» на Херсонщині планує вирощувати ті сорти абрикос, які залишилися з бахмутського розсадника на підщепі, й таким чином отримувати молоді саджанці, які зможуть продавати.

На сезон 2025 року в господарстві «РО-САД» на Херсонщині запланували отримати врожай на рівні 15 кг абрикос із дерева (із 3 тис. дерев, які вже плодоносять) — тобто 45 т.

ФГ «РО-САД» єдине, яке вирощує абрикосовий сад у Херсонській області. У момент закладки саду, у 2019 році, через знайомих знайшли розсадник у славнозвісному Бахмуті на Донеччині, там замовили саджанці абрикос різних самозапильних сортів іноземної селекції.

Господарство «РО-САД» вирощує абрикоси, які будуть максимально безпечними для вживання і не зашкодять здоров’ю споживача.

У ФГ «РО-САД» на Херсонщині закладати абрикосовий сад почали у 2019 році. На першому етапі закладки саду господарство витратило $100 тис., а щоб утримувати його протягом 5 років, необхідно ще майже $100 тис.

ФОП «Червєнков» на Херсонщині займається переробкою та консервацією сільськогосподарської продукції. До повномасштабної війни завод виробляв 600 т продукції щомісяця, однак під час окупації зазнав збитків на понад 35 млн грн.