Аграрії просять продовжити оновлення статусу критичності до кінця березня
Якщо система бронювання не зміниться — фермерства не стане
26 лютого 2025, 07:00 388
Сергій Сорокунський Фермерство в прифронтовій зоні — це не просто бізнес, а питання продовольчої безпеки країни. Але нинішня система бронювання працівників не враховує реалій, у яких ми змушені працювати. В результаті українське сільське господарство, особливо на півдні, опиняється під загрозою.
Ситуація з працівниками в аграрній галузі Херсонщини
Робочих рук у сільському господарстві не вистачає. Якщо до повномасштабної війни кадровий дефіцит можна було закрити сезонними працівниками або наймом молодих спеціалістів, то сьогодні ці варіанти майже зникли. Молодь виїхала, кваліфіковані спеціалісти або мобілізовані, або бояться ставати на військовий облік, адже це автоматично підвищує ризик бути призваним. Через це навіть пошук нових працівників стає справжнім випробуванням.
Яскравий приклад — наше господарство. Ми витратили місяць, щоб знайти одну людину, без якої не могли функціонувати. Із семи необхідних працівників нам вдалося забронювати лише трьох. Це на 3 000 гектарів землі! Як думаєте, чи може підприємство нормально працювати за таких умов?
Система бронювання передбачає, що агропідприємства можуть залишити у себе лише 50% робочої сили. Решта має йти до війська. Це рішення, можливо, працює у спокійних регіонах, але для Херсонщини воно не просто недоцільне, а руйнівне. Війна тут триває кожного дня: обстріли, мінні загрози, знищені господарства. Якщо у тилових областях можна знайти заміну мобілізованому працівнику, то в Херсоні таких можливостей просто немає.
До того ж сам процес бронювання складний. Щоб подати людину, потрібно оновити її військово-облікові документи, а це означає — піти в ТЦК. А далі — як пощастить. Через це багато працівників просто уникають будь-яких контактів із системою, що робить процес пошуку нових кадрів ще складнішим.
Фермери й агропідприємства не можуть платити зарплату 20 тис. грн для бронювання працівників
Щоб забронювати працівника, фермер має забезпечити йому заробітну плату не менше 20 тисяч гривень. Але чи підйомна ця сума для агропідприємств, особливо в прифронтових районах? Відповідь очевидна — ні.
Фермерство в Херсонській області зазнає колосальних збитків. Через війну частина полів замінована, багато техніки втрачено, а витрати на виробництво стрімко зростають. Водночас держава не надає достатньої підтримки для покриття цих витрат. Піднімати зарплати до 20 тисяч гривень в умовах таких фінансових труднощів — це тягар, який не кожне господарство може витримати.
Система бронювання, яка покрила би потреби фермерів
Фермери мають чітке розуміння того, якою має бути система бронювання, щоб агросектор міг вижити в умовах війни. Ось основні пропозиції:
- Бронювання більше працівників у прифронтових зонах. Умови Херсонщини не можна порівнювати з тиловими регіонами. Для виживання фермерства тут потрібно залишати весь персонал на місці. Або ж одна людина на кожні 300 га офіційно оброблюваних угідь.
- Спрощення процедури подання документів. Менше бюрократії та прямих контактів із ТЦК.
- Скасування вимоги щодо мінімальної зарплати у 20 тис. грн.
- Можливість бронювання сезонних працівників. Під час посівної та збору врожаю більша кількість робітників критично важлива.
Система бронювання, яку намагаються впровадити сьогодні, може працювати у Львові чи Києві, але точно не в Херсоні. Тут особливі умови, і вони вимагають іншого підходу. Якщо ми не змінимо правила бронювання для прифронтових територій, фермерство тут просто зникне. А без нього не буде ні врожаю, ні економіки, ні майбутнього.
Сергій Сорокунський, спізасновник ФГ «Сапфір Агро»
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.