аграрний сектор

Аграрний бізнес як у часовому плані, так і в питаннях масштабності має відразу декілька серйозних проблем. Але в короткостроковій перспективі насамперед потрібно вирішувати фінансове питання, адже в більшості регіонів питання ліквідності стоїть дуже жорстко.

Український агробізнес завершує складний рік в умовах воєнного стану. Те, як галузі вдалося перебудувати логістику та підходи до торгівлі, обговорять у Варшаві під час форуму Trade&Logistics Christmas Meet Up, що відбудеться 21 грудня 2022 року.

В сьогоднішніх умовах, коли повномасштабна війна змушує аграріїв балансувати на межі виживання, вносяться законодавчі ініціативи, котрі ще більше гальмуватимуть експорт агропродукції.

Українське сільське господарство під час війни зазнало безліч трансформацій: зміна логістичних ланцюжків, переорієнтація структури посівів, скорочення обсягів виробництва та адаптація до нових умов ведення бізнесу. Водночас усі ці фактори впливають на посівну кампанію 2023 року та майбутнє агросектору.

Багато агрокомпаній в Україні сьогодні переживають складні часи. Війна, а разом із нею і нестабільна економічна ситуація змушують керівників шукати нові підходи до утримання бізнесу на плаву.

Як виживати аграріям під час воєнного стану, які кроки підтримки треба чекати від держави, яка допомога потрібна фермерам — ці та інші питання розглядатимуть на агрополітичному форумі «Агросектор 2022-2023: Стратегія виживання».

Україна експортувала понад 4 млн т зерна. Від часу, коли запрацював зерновий коридор, з портів «Великої Одеси» вийшло більш як 200 завантажених суден. Дуже непогано з огляду на те, що ми працюємо у форс-мажорних обставинах воєнного вторгнення. Аграрії отримують валютну виручку. Вони продовжують виробництво та підтримують економіку.

Більшість агропідприємств досі не отримали відшкодування навіть за лютий 2022 року, а дехто все ще очікує на відшкодування за січень. Тобто загалом аграрії все ще очікують відшкодування ПДВ за 5 місяців. Наразі на виконанні Держказначейства перебуває ПДВ до відшкодування на суму близько 900 млн грн.

20 грантів для жіночого бізнесу та довгостроковий професійний супровід 50-ти жіночих бізнесів у сільській місцевості. В Україні стартує новий проєкт міжнародної технічної допомоги «Безпечне економічне середовище для жінок — безпека та мир для всіх».

На конференції в Лугано міжнародні партнери задекларували готовність підтримувати післявоєнну відбудову України. Завдання для нашої держави — узгодити з ними формат і обсяг такої допомоги, а головне — перемогти у війні! Тоді можна говорити про початок фінансування конкретних програм. Спільними зусиллями з’явиться новий документ, який можна буде назвати «українським планом Маршалла».

У плані відновлення України, який був представлений в Лугано, відновлення аграрного сектору прописано в проєкті нацпрограми «Розвиток секторів економіки з доданою вартістю» та виписано 12 пунктами.

Війна війною, але інноваційного розвитку ніхто не відміняв. За великим рахунком, інновації — це постійний процес, який не має припинятися.

Кабінет Міністрів України сформував пакет рішень, які мають підтримати український бізнес під час війни.

На аграрний ринок цього сезону чекають низький урожай, велика собівартість виробництва та чергова хвиля виходу з аграрного бізнесу. Адже не всі готові до нових вимог ринку: оподаткування, вирішення проблеми зменшення родючості та декарбонізації.

Процеси інтеграції, глобалізації та стрімкого розвитку економік країн світу є тим тригером, який веде до консолідації світового ринку АПК.

Не так давно на прощальній вечері з одним із європейських дипломатів, які залишають нашу країну через закінчення терміну перебування, хотілося підбити підсумки 4 років його роботи в Україні та поговорити відверто про перспективи країни в плані європейського майбутнього.

Тема експорту української аграрної продукції та продуктів харчування до країн Європейського Союзу загалом, та набуття чинності Угодою про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (ЗВТ) між ЄС та Україною зокрема, посідає останнім часом доволі помітне місце в інформаційному просторі України.

Спочатку два риторичні запитання. 1. Чи може український аграрій довіряти уряду, який порушує своє письмове публічне зобов'язання за 6 днів до початку нового календарного року? 2. Чи може уряд у 2016 році розраховувати на українського аграрія, якому створюють усі умови для занепаду с/г виробництва?