Артем Ковбель

Криза української економіки, падіння національної валюти, основних макроекономічних показників, споживчого попиту, невблаганно підштовхують процеси глобалізації та інтеграції вітчизняної економіки у світову для пошуків нових ринків збуту продукції.

Україна цього року відзначає початок другої віхи у своєму економічному розвитку, розмінюючи другий четвертак на своєму шляху, що розпочався в 1991 р., коли вона стала незалежною після розпаду СРСР.

Ні для кого не секрет, що разом з мінливими умовами ведення бізнесу, низкою постанов регуляторних органів щодо різних валютних обмежень, зростанням податкового навантаження і нестабільною ситуацією як на політичному, так і на економічному терені нашої країни, багато холдингів, зокрема агропромислових, структурувалися та продовжують організовувати свій бізнес через найпопулярніші Destinations — податкові юрисдикції.

Відкликання Олексія Павленка з посади міністра аграрної політики та продовольства України стало домінуючою темою останніх кілька днів. У п'ятницю він таки написав заяву про звільнення. Як події розвиватимуться далі, вирішать під куполом на Грушевського.

Напередодні нового року Верховна Рада таки ухвалила так звані «компромісні» зміни до Податкового кодексу України. За відповідне рішення проголосували 251 народний обранець. Ці зміни були зареєстровані як «Законопроєкт № 3688».

Говорячи про регулярні інсинуації, які відбуваються в політичних кулуарах і Раді, все гранично зрозуміло як українцям, так і світовій спільноті: на репутацію нашої країни це жодним чином не впливає, адже вона й так уже сформована.

Цілком виключити внутрішній крадіжку в компаніях практично неможливо. Про це свідчить статистика. Більше того, з роками схеми незаконного відчуження активів на підприємствах стають дедалі витонченішими та продуманішими.