Публікації

Тетяна та Олексій Клешньови у 2014 році вимушено переїхали з Луганщини до Дніпра. Після кількох років невизначеності та роздумів про майбутнє подружжя почало працювати над створенням хамону з індичої гомілки. Чому індичої? На той час сім’я перейшла на здоровий спосіб харчування і шукала продукти, які були б не лише смачними, а й корисними.

Найбільші експортні потоки агропродукції наразі спрямовуються через Дунайський хаб — це порти Кілії, Рені та Ізмаїлу. Проте кожен ворожий обстріл означає зменшення постачання, зростання ризиків втрати вантажу й транспорту.

У Глибоцькій громаді Чернівецької області триває будівництво другої черги зернового перевантажувального терміналу. Перша черга була закінчена у грудні 2022 року. Комплекс дозволив налагодити перевезення зерна до Румунії і розвантажити автошляхи. Таким чином громада долучилася до захисту економічного фронту держави.

Із розвитком садівництва у виробників виникає потреба у розширенні та пошуку нішевих культур, які можуть заповнити ринок та принести прибуток. Сьогодні деякі садівники успішно розширюють свій асортимент за рахунок обліпихи.

Ринок експорту за час повномасштабного вторгнення зазнав разючих змін. Якщо в довоєнний період 90% експорту зернових здійснювалося 20 операторами, то сьогодні тисячі компаній намагаються знайти шляхи, яким чином вивезти зерно.

Нині питання органічної продукції в Україні є одним із найпріоритетніших в аграрному секторі. Розвиток цієї галузі дає позитивні результати як усередині держави, так і за її межами, проте останніми роками темпи дещо уповільнилися через санітарні та логістичні обмеження.

Крафтова продукція все частіше потрапляє до споживчих кошиків. І це не дивно, адже в українців з’являється потреба у пізнанні продукції, яку вони споживають, та історій тих, хто її виготовляє.

Окрім низьких цін на вирощене зерно, аграрії мають ще й складнощі з реалізацією продукції. За умов, коли ціни на ринку впали, а вартість логістики зросла, постає запитання: чи виживуть фермери?

Сільськогосподарське підприємство ТОВ «Ковтуна О.В.», що знаходиться у селі Українка на Миколаївщині, до початку повномасштабного вторгнення постійно інвестувало кошти у розвиток для налагодження виробничого процесу: закуповували інноваційну техніку, поливні системи, будували склади тощо. Після деокупації Миколаївської області підраховують знищену техніку та збитки.

У розпал жнив та посівної кампанії аграрний ринок обговорює питання — куди і за скільки збувати рекордний урожай. Західні кордони, через продовження заборони на імпорт української продукції трьома країнами ЄС, стають ще більш вузьким місцем для українського зерна.

Український агропродовольчий сектор однозначно чекають складні часи, оскільки з початку війни кількість депозитів на емісійних рахунках суттєво збільшилась.

Непрогнозованість ситуації з експортом основних сільськогосподарських культур змушує агровиробників відкладати планування наступного сезону на ближчі до виходу в поле строки. Натомість ресурсні компанії беруть на себе основні ризики, закуповуючи необхідні матеріально-технічні ресурси вже зараз. Серед таких — LNZ Group.

Сіяти озимі, як і раніше, чи зменшувати під ними площу? Таке питання сьогодні стоїть перед українськими аграріями. Головна причина — низька ціна, яка заводить їх навіть не в нуль, а у великий мінус.

Органічна ферма «Козак Органік» з перших днів повномасштабного вторгнення опинилася під окупацією. За рішенням власників, уже другий рік поспіль вони нічого не вирощують, щоб не годувати окупантів, а також задля збереження сертифікації. Адже якщо інспектор з органіки не зможе до них приїхати, то відповідна сертифікація анулюється, а відновити її можна буде не раніше, ніж за два роки.

Переробка має стати новою економічною ідеологією України. На цьому шляху формування країни, яка експортує не сировину, а готову продукцію, у Мінекономіки обіцяють підвищувати спроможність українських підприємців, зокрема у питанні доступу до фінансів та пошуку нових ринків збуту. Чи все насправді так просто?

На сьогодні та, ймовірно, ще найближчим часом оптимальним варіантом для придбання сільськогосподарської техніки є кредитування від банків або ж послуги лізингу. Одним із яскравих прикладів ефективного партнерства стали Ощадбанк і John Deere, які пропонують аграріям кращі умови для придбання потрібної їм техніки.

Якщо у 2016 році, коли дослідження проводилося вперше, 64% респондентів зазначили, що стикалися з корупцією, то у 2021 таких було 24%, у 2022 — 20%, а в 2023 — 16%.

В Україні загальна площа вирощування конопель у 2022 році склала близько 2 тис. га, хоча ще в радянські часи наші виробники обробляли 120 тис. га. Причина такого зменшення криється у зарегульованості ринку. ​​

Сукупність негативних погодних умов виявила слабкі сторони технології українського картоплярства: коренеплоди нового врожаю пошкоджені та переважно низької якості, до того ж обсяги посадки були меншими, ніж у минулі роки. Проте за якісну картоплю виробники планують отримати не менше 10-12 грн/кг.

Жителі Миколаївської області — одні з перших, хто «зустрів» ворога на початку повномасштабної війни. Потім місяці окупації, деокупація, і не обійшла стороною біда з підривом росіянами Каховської ГЕС, унаслідок чого затопило села і поля в червні цього року. Оговтуються і дотепер.