В Україні нині ринок добрив працює без змін, але всі в очікуванні, чим завершиться справа щодо його квотування, адже такі обмеження не лише призведуть до трансформації на ринку, а й до значних економічних збитків.
Ситуація щодо заборони препаратів на основі хлорпірифосу досягає апогею: з одного боку, Україна не може ігнорувати відповідні вимоги Європейського Союзу, оскільки частка експорту суттєва, з іншого, науковці доводять, що повна заборона є недоцільною.
Цьогорічна весна розпочалася трагічно — в заповіднику «Асканія-Нова» від отруєння родентицидом загинули перелітні птахи, в тому числі червонокнижний сірий журавель, захищений українськими законами та міжнародними конвенціями.
Ринок зерна в Україні все глибше заходить в тінь і вже набуває загрозливих розмірів. І хоча відомі всі складові, виправити ситуацію та вивести його в легальну площину поки не вдається.
Після п’яти років блокування в українських аграріїв є шанс отримати доступ до інноваційних засобів захисту рослин. Таку можливість передбачає законопроєкт № 2289, який у другому читанні днями має розглянути Верховна Рада.
Трильйон євро — стільки Європейський Союз виділяє на реалізацію нового «зеленого курсу» — European Green Deal. Неймовірна фінансова підтримка спрямовується на не менш амбітні задачі. До 2030 року європейський континент повинен скоротити викиди на 55%, а до 2050-го — стати кліматично нейтральним.
Ініціатива Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щодо запровадження 30% квоти на імпорт мінеральних добрив без зазначення країни походження викликала протест у всіх учасників ринку та звинувачення уряду в підтримці та лобіюванні інтересів виключно групи компаній Ostchem, яка є найбільшим гравцем хімічної галузі. 17 червня на засіданні Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики заплановано розгляд цього питання.
Після затвердження Кабінетом Міністрів останніх перспективних планів формування територій громад областей України виявилося, що понад 100 уже діючих ОТГ відсутні в цих планах, і їм загрожує ліквідація. Самі громади вбачають у цьому рішенні політичні та земельні причини й називають ці дії новим видом «державного рейдерства».
Українським сільгосптоваровиробникам четвертий сезон поспіль фактично заблокований доступ до інноваційних засобів захисту рослин (ЗЗР). Врегулювати ситуацію має Верховна Рада, зокрема спростивши процедуру ввезення у країну зразків пестицидів для проведення досліджень.
Щодня людина має випивати близько 2 літрів води. Всі лікарі та дієтологи в один голос говорять, що воду потрібно пити у достатній кількості, адже саме вона є запорукою нашого здоров’я. Проте мало хто говорить про якість цієї води.
Керівники в ДПЗКУ змінюються надто часто. Проте від перестановки доданків сума, самі розумієте, яка виходить — державне підприємство збиткове, а кардинальних змін на горизонті не видно.
Анексований Крим — це реалії сьогодення, які ніхто не візьметься ані коментувати, ані прогнозувати. Разом із тим, залишилося безліч відкритих спірних питань, у тому числі й аграрних.
Українські аграрії кілька днів тому, 8 грудня 2017 р., прокинулися ошуканими: скасування з 1 березня 2018 р. експортного ПДВ на сою, ріпак та соняшник для них дорівнює річним втратам до 10 млрд грн у зв'язку зі зниженням внутрішніх закупівельних цін. Якою ж була хронологія аграрної афери року?
Агрохолдинг із британськими інвестиціями Landkom International почав свою виробничу діяльність у 2006 р. У тому ж році акції холдингу було розміщено на Лондонській біржі, де одразу вдалось виручити 54 млн фунтів або ж $110,5 млн за продані цінні папери. Таким чином, загальна капіталізація холдингу на той момент становила $200,6 млн. Але вже за кілька років компанію довелося тягнути з боргової ями.