Українським сільгосптоваровиробникам четвертий сезон поспіль фактично заблокований доступ до інноваційних засобів захисту рослин (ЗЗР). Врегулювати ситуацію має Верховна Рада, зокрема спростивши процедуру ввезення у країну зразків пестицидів для проведення досліджень.

В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» стверджують, що за таких обставин український аграрій залишається за бортом інноваційного розвитку систем захисту рослин. Гендиректор УКАБ Роман Сластьон констатує, що українські агровиробники змушені захищати свій урожай тим, чим європейські чи американські фермери користувалися років десять тому.

А це — не лише втрати урожайності, але й більше пестицидне навантаження на поля. Як наслідок — заручником ситуації є навколишнє середовище, а відтак і самі українці.

Чому так відбувається, що блокує вирішення проблеми та які кроки зможуть її зрушити — розбирався AgroPortal.ua.

Чому так сталося?

У грудні 2015 р. в частину другу ст. 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» без обговорень під час голосування Верховна Рада внесла зміну, що створила антиконкурентні та дискримінаційні умови на ринку ЗЗР. Зміна стосувалася ввезення пестицидів для випробовувань державними лабораторіями — одиничного зразка окремого препарату в дуже обмеженій кількості, що дозволило б оцінити його ефективність в ґрунтово-кліматичних умовах України.

Йдеться не про комерційні партії пестицидів. Їх ввезення, як і раніше, регулюється окремою частиною цієї ж статті, де однозначно говориться, що імпорт незареєстрованих пестицидів в Україну заборонений.

«Відтак, з 2016 р. основною умовою для ввезення зразків препаратів для державних випробувань та наукових досліджень стали не наукова обґрунтованість та затребуваність ринком, як це має місце в усіх цивілізованих країнах і мало місце в Україні впродовж 25 років, а папірець, якого ніде не існує, а саме — підтвердження факту реєстрації продукту в країні виробництва», — розповідає керівник агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Віктор Погорілий.

Фактично виробники інноваційних оригінальних ЗЗР зіткнулися з неможливістю проведення наукових досліджень та державних випробувань і, в подальшому, державної реєстрації ЗЗР в Україні через вимогу, якої не існує в законодавстві ЄС чи інших високорозвинених країн. А вітчизняні аграрії лишилися позбавленими можливості застосовувати оригінальні продукти нового покоління, створені на основі інноваційних технологій, з підвищеним профілем безпеки та максимальною ефективністю проти шкодочинних організмів.

Крок до змін

«Інноваційні препарати могли б скоротити кількість обробок культури на 30-40%, а обсяг робочого розчину ЗЗР — вдвічі, тим самим зменшивши навантаження на довкілля та забезпечивши підвищення безпечності та якості врожаю з одночасним зниженням вартості сільськогосподарської продукції для кінцевого споживача», — зазначає голова Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський.

У лютому комітет рекомендував Верховній Раді прийняти у першому читанні законопроєкт № 2548. Саме він, а також ще одна законодавча ініціатива, зареєстрована за № 2289, мають спростити ввезення зразків ЗЗР для проведення наукових досліджень.

Законодавчі ініціативи мають підтримку у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. «Законодавство про пестициди та агрохімікати суттєво не переглядалося майже 25 років. За цей час було внесено низку фрагментарних та безсистемних змін. Проєкт Закону 2548 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження із пестицидами та агрохімікатами» передбачає системну модернізацію цієї сфери», — говорять у Мінекономрозвитку.

Заступник голови відомства Тарас Висоцький додає: доступ до інноваційних ЗЗР є критичним для розвитку аграрного бізнесу. «З 2010 року валове виробництво АПК виросло на 45%. Це забезпечено перш за все рослинництвом, а також зростанням урожайності. Вклад засобів захисту в урожайність складає 25-30%. Тому фактично у нас цей ріст за 9 років на третину забезпечений якраз використанням інноваційних препаратів», — говорить він.

У світі зараз впроваджують новітні технології ЗЗР. Вони комбінують хімічні та біологічні діючі речовини, мають кращу захисну дію та дають значно менше навантаження на навколишнє середовище. Тим часом Україна втратила можливість доступу до сотні потенційно подібних інноваційних препаратів.

Екологія: можливостей більше, ніж загроз

Здавалося би, ситуація знайшла своє вирішення. Проте законодавча ініціатива наткнулася на спротив з боку екоактивістів. Останні намагаються всіляко блокувати законопроєкти, аргументуючи, що це несе масштабну екологічну загрозу для України.

Немає однозначної підтримки і з боку Міністерства енергетики та захисту довкілля. У коментарі для AgroPortal.ua заступник міністра енергетики та захисту довкілля Роман Абрамовський зазначив, що Мінекоенерго хоче бути впевненим у тому, що система допуску препаративних форм на ринок гарантуватиме захист від шкідливих та неякісних пестицидів. 

«Діюча система досліджень пестицидів не є ефективною, суб’єкти досліджень мають слабку, часом дуже застарілу матеріально-технічну базу, принципи їх акредитації незрозумілі», — вважає він. Проте додає, що в законопроєкті є багато запропонованих змін, які підтримуються Мінекоенерго. Це відміна застарілих норм, приведення їх у відповідність до законодавства ЄС, уточнення термінологічного апарату і т.п.

«Міністр Олексій Оржель дав завдання команді Мінекоенерго до кінця поточного року привести систему досліджень пестицидів у відповідність до кращих світових практик, що забезпечувало б об’єктивність, неупередженість та незалежність оцінки», — говорить Абрамовський.

Щодо можливих наслідків для навколишнього середовища, то, на думку Миколи Сольського, ні про яку екологічну проблему не йдеться. «Якраз навпаки: екологічну проблему маємо зараз через блокування інноваційних продуктів нового покоління для сільського господарства», — говорить він і звертає увагу, що зразок окремого препарату для проведення досліджень ввозиться в дуже обмеженій кількості — від кількох сотень грамів до декількох кілограмів. При цьому сільськогосподарська продукція, отримана в результаті проведення польових випробувань пестицидів і агрохімікатів, знищується.

Погоджується з цим і Тарас Висоцький. «Використовуючи препарати, які були винайдені у 60-70-х роках минулого сторіччя, завдається більше шкоди навколишньому середовищу, ніж якби застосовувалися новітні, більш екологічні та безпечніші препарати. Вони дійсно мають набагато менші норми використання — від 0,1 до 0,01 літра на гектар», — говорить чиновник.

У свою чергу президент Фітосанітарної асоціації України Владислав Седик зазначає, що нинішня норма щодо обов’язкової реєстрації пестицидів для проведення випробувань є дискримінаційною з точки зору СОТ та законодавства Європейського союзу. Подібна практика не зустрічається в жодній розвиненій країні світу.

«Ввезення зразків для наукових цілей не може нести за собою жодної загрози для України та її екології. Насамперед, ввезення здійснюється в мінімальних обсягах (максимум — декілька кілограмів або літрів препарату). По-друге, це робиться під контролем держави. По-третє, випробування проводять уповноважені наукові установи», — каже він.

Чи є у аграріїв ще один рік?

Залишити ситуацію без змін означає позбавити аграріїв застосування оригінальних продуктів нового покоління. Адже зараз у Плані державних випробувань реєструються переважно копії, генерики, чи відбувається розширення реєстрації вже діючих речовин.

 

Помаранчевий — ріст кількості генеричних ЗЗР в Плані державних випробувань.
Синій — зменшення кількості оригінальних ЗЗР в Плані державних випробувань.

«Обмеження доступу до передових світових розробок у сфері захисту рослин вже стає вузьким місцем, яке буде пригальмовувати його розвиток», — говорить Віктор Погорілий. Врешті-решт, страждає споживач, оскільки продукти харчування могли би бути ще безпечнішими та якіснішими.

Але є ще одна ланка, про яку мало згадують, — наука. «В Україні є сильна токсикологічна школа — мабуть, найсильніша на пострадянському просторі. Також у нас потужна школа біологічних випробувань, активно розвиваються екотоксикологічні випробування. Є наукові установи, які мають міжнародну акредитацію високого рівня. Проте всі вони переважно державні та фінансуються з бюджету. Таке фінансування досить обмежене, фактично воно покриває потребу лише на 20%. Все інше науковим установам доводиться заробляти самостійно, у тому числі, випробовуючи пестициди та інші агрохімікати», — розповідає Погорілий.

Не маючи замовлень, наука продовжить втрачати свій кадровий потенціал. Кваліфіковані фахівці мігруватимуть за кордон або переходитимуть працювати до приватного бізнесу.

«За нашими підрахунками, з 2016 р. міжнародні компанії уже скоротили свої інвестиції в українську науку на 83%», — говорить керівник агрохімічного напряму ЄБА.

Це був основний спосіб бізнесу взаємодіяти з державними науковими установами — надавати зразки для випробувань та оплачувати ці випробування. Для науки була можливість отримати фінансування та доступ до новітніх технологій. Тож зараз Європа, США та інші країни випробовують нові продукти, а українська наука просто чекає. Вона втрачає досвід, втрачає можливості працювати з новими речовинами. Як втрачає і все сільське господарство.

Що говорять аграрії

Володимир Сірий, директор компанії «Кусто Агро Фармінг»

Фото: із особистого архіву Володимира Сірого
Фото: із особистого архіву Володимира Сірого

Цього року ми закладаємо демонстраційний полігон площею 16 га, де плануємо випробовувати засоби захисту рослин, добрива, насіння. Прагнемо перевіряти матеріал на якість самі. Нині працюємо за перевіреними схемами, але ж прогрес не стоїть на місці, тому хочемо пробувати й щось нове.

Нам цікаві інноваційні засоби захисту рослин, і ми б хотіли мати до них відкритий доступ, щоб самим обирати, чим і як покращувати свій урожай.

Олександр Гірман, головний агроном ІМК

Фото: AgroPortal.ua
Фото: AgroPortal.ua

Надзвичайно важливим у сучасному великомасштабному сільгоспвиробництві є застосування пестицидів, які мають бути не лише високоефективними, а й безпечними для довкілля та людей. Довготривале застосування тих самих діючих речовин призводить до виникнення стійких видів шкідливих організмів та накопичення в об’єктах довкілля.

Тому застосування інноваційних та більш безпечних діючих речовин є надзвичайно важливим. Більш швидка процедура їх випробувань та реєстрації дозволить українським сільгоспвиробникам рухатись в ногу з часом, а не плентатись позаду європейських та американських колег.

Марценюк Віктор, начальник агрономічного відділу Департамент виробництва продукції рослинництва і тваринництва МХП

Фото: superagronom.com
Фото: superagronom.com

Дефіцит новітніх пестицидів (та діючих речовин) відчувається, зазвичай в технологіях захисту культур українськими аграріями використовуються препарати (та діючі речовини), які виведені на ринок 10 та більше років, і постає питання їх ефективності та резистентності. В той же час, появляються хвороби та шкідники, які були відсутні в Україні, але розповсюджені в Європі та США, і тамтешні аграрії мають в своєму розпорядженні ефективні інструменти контролю. Реєстрація нових пестицидів в Україні потребує певного часу та ресурсів, не дивлячись на те, що дані препарати успішно використовуються в ЄС та США.

Разом з тим, блокування доступу до інноваційних засобів захисту рослин матиме певні негативні наслідки: недоотримання врожаю за різними підрахунками від 10% до 40%, в залежності від культури; погіршення якості та безпечності продукції рослинництва; погіршення конкурентоздатності продукції українських аграріїв на світових ринках.


Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua