Чи можна продати ДПЗКУ китайцям за борги?
Насамперед, Президент України Петро Порошенко під час засідання Нацради реформ 29 серпня, оголошуючи про відставку Бориса Ложкіна з посади голови АП і призначення його секретарем Національної інвестиційної ради, підкреслив, що чекає від українського парламенту ухвалення важливого рішення про приватизацію держкомпаній, зокрема, в аграрному секторі.
Чим саме займатиметься Національна інвестиційна рада, враховуючи репутацію Бориса Ложкіна як комунікатора з олігархами і народними депутатами, залишається тільки здогадуватися.
Слідом за цим, 31 серпня, Кабінет міністрів підтримав внесення змін до урядової постанови №271 про список держпідприємств, згідно з якими цей перелік збільшується на 320 об'єктів.
У перелік додана і скандально відома Державна продовольчо-зернова корпорація (ДПЗКУ) через масштабні фінансові зловживання і порушення екс-керівництвом компанії.
Нагадаємо, що в кінці серпня був заарештований колишній глава ПАТ ДПЗКУ Валерій Томіленко, якого підозрюють в розтраті близько 50 млн грн державної корпорації. До цього додаються і постійні обговорення в ЗМІ ситуації навколо кредитної угоди ДПЗКУ з Ексімбанком КНР на суму $ 1,5 млрд (підписаного в 2012 році) і 15-річної Генеральної угоди з китайською корпорацією ССЕС на експортні поставки зерна.
Додатково до всього в Єдиному державному реєстрі судових рішень 19 липня і 1 серпня цього року була опублікована інформація про результати розгляду справи за позовом ДАК «Хліб України» про повернення майна ПАТ «ДПЗКУ» в ДАК «Хліб України». Йдеться про кілька філій ПАТ «ДПЗКУ» ( «Володимир-Волинський КХП», «Криворізький КХП», «Роменський КХП», Хлібна база № 79 та ін.). Цікаво в цій ситуації те, що ДАК «Хліб України» — компанія, проти якої порушено справу про банкрутство.
На всі ці скандальні заяви керівництво ДПЗКУ вирішило відповісти одним махом, опублікувавши в останній день літа на своєму офіційному сайті довгу заяву, в якої по пунктах спростовує всі можливі звинувачення на їхню адресу. Ми не будемо цитувати текст, хто захоче ознайомитися, переходьте за посиланням.
При цьому AgroPortal.ua не збирається спекулювати неперевіреними фактами, ми вирішили поцікавитися думкою народних депутатів і експертів ринку, наскільки можлива і доцільна приватизація ДПЗКУ в нинішній ситуації.
На інформаційний запит AgroPortal.ua безпосередньо в прес-службу ДПЗКУ з цього питання ми отримали таку відповідь: «Рішення з питання приватизації ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» приймає Кабінет міністрів України. Крім того, відповідно до статуту ПАТ «ДПЗКУ» органом її управління є Міністерство аграрної політики та продовольства України. Тому топ-менеджмент ДПЗКУ не має повноважень коментувати можливі варіанти приватизації ПАТ «ДПЗКУ».
Позиція міністра аграрної політики і продовольства України Тараса Кутового з цього питання була озвучена нещодавно в інтерв'ю одному з видань. Він каже, що зокрема, бачить два варіанти виходу з даної ситуації. Перший — оскільки на цьому кредиті висить державна гарантія, то держава може випустити свій борг, перезакрити борг ДПЗКУ перед китайцями, і тоді втрачається ексклюзивність умов контракту. Далі компанію можна продавати.
Якщо цього не робити, то компанію так само можна виводити на приватизацію, але треба розуміти, що в цій історії китайці — претенденти №1, щоб забрати її, оскільки з 2018 року настає щорічне погашення тіла кредиту в $ 150 млн. Компанія цього точно не потягне.
Про приватизацію держкорпорацій професійний юрист Ігор Мельник, керуючий партнер IMG Partners, говорить, що виконання міждержавного договору між Україною (ДПЗКУ) і Китаєм (ССЕС) ускладнено не тільки через борги ДПЗКУ, спочатку контракт був невигідним для української сторони і з юридичної точки зору містив неточності і спірні моменти.
«Зараз важко оцінити чи було розмиття понять контракту свідомим, але однозначно повинен йти діалог на рівні держав про пошук компромісу та засобів виконання контракту, який може погіршити імідж України як експортера в цілому. Продаж такого великого гравця як ДПЗКУ за борги може мати непрогнозовані наслідки для галузі і завдати шкоди іншим гравцям ринку», — додає він.
Навпаки, народні депутати, опитані AgroPortal.ua виступають за якнайшвидшу приватизацію ПАТ «ДПЗКУ».
Іван Мірошниченко, член парламентського Комітету з питань агрополітики та земельних відносин:
ДПЗКУ потрібно приватизувати на 100%, але з відповідною оцінкою. Що стосується боргу за китайським кредитом, то є кілька способів вирішення цього питання в умовах приватизації ДПЗКУ: можна цей борг конвертувати в капітал компанії, а різницю з оцінкою компанії доплатити державі. Китайська сторона може мати, при рівних умовах, право першого покупця. Але це не проблема. А зобов'язання в 5 млн т зерна з експорту в Китай можна перенести на ринок. Тобто, щоб всі учасники ринку, будь-яка компанія, мали б можливість брати участь в конкурсі на придбання права на ці квоти, як це відбувається з експортними квотами в Євросоюз.
Сьогодні рішення про приватизацію держпідприємств залишається за ВР. Проблема в тому, що уряд подав до парламенту перелік підприємств для виключення їх зі списку, що не підлягають приватизації скопом, в одному пакеті. А це не правильно, тому що, наприклад, Одеський припортовий завод, ДПЗКУ, Укрспирт і маленькі підприємства, які знаходяться в стані ліквідації — це зовсім різні історії. Ми півтора року просили, щоб внесли окремими пакетами. Існують сотні підприємств, які не представляють особливої цінності і які просто потрібно продати, навіть, можливо, трудовому колективу.
Микола Кучер, член парламентського Комітету з питань агрополітики та земельних відносин:
ПАТ «ДПЗКУ» потрібно приватизувати. Так, там є досить великі крадіжки китайського кредиту, але це питання правоохоронних органів. Тут потрібно говорити про те, що державній власності в Україні має бути все менше, а приватної — більше. Адже при тому рівні корупції, який є в державі, державні підприємства неефективні, а громадяни продовжують фінансувати їх збитки з власної кишені, як платники податків. Що стосується діяльності ДПЗКУ, тобто заборгованість перед китайцями, тому, якщо говорити про приватизацію компанії, китайці можуть попередньо претендувати на якусь частку компанії.
Олексій Мушак, член парламентського Комітету з питань агрополітики та земельних відносин:
Йдеться про виключення ПАТ «ДПЗКУ» зі списку об'єктів, що не підлягають приватизації. Це потрібно робити. Підприємство на відкритому ринку не вдасться продати, тому що воно в заставі під китайський кредит. Як відомо, кредит давно розкрадено, і Україні цей кредит не вигідний. Там, звичайно, є не прості процедурні моменти, але нам потрібно коригувати умови цього контракту. І, дійсно, легше віддати в рахунок цього кредиту китайцям все ДПЗКУ, ніж продовжувати платити.
Олена Дереженко, AgroPortal.ua