У 2020 році в Україні планується плановий перепис населення. Останній, до речі, проводився ще в 2001 році. Для розуміння, в США дані по населенню оновлюють чітко кожні 10 років, у нас — думають вже майже 20.
За цей час багато приватних організацій робили свої дослідження і підрахунки, які значно розходяться з офіційними даними. Це говорить про те, що розрахунок продовольчої безпеки також не є вірним. І взагалі незрозуміло, які цифри вірні.
Вперше перевалило за 20
Про необхідність проведення перепису говорили кілька років поспіль, уряд весь час переносив дати — проби були в 2013, 2016 і 2018 роках. Намагалися проводити і пробні переписи. Чому ж так багато відкладали?
Політичний аналітик Дмитро Франчук зазначає, що представники влади посилалися на постійну нестачу фінансів, але тут є і політична складова процесу. «Під час перепису може виявитися так, що є десятки тисяч людей, які вже не проживають в Україні, але значаться в округах. Велика кількість експертів вважає перепис неможливим, оскільки не буде враховано населення ОРДЛО і Криму», — зазначає аналітик. За його словами, деякі можуть це сприйняти так, що Україна визнає втрату цих територій.
Нова команда Президента Зеленського вже оголосила, що в перші 100 днів роботи перепис проведуть в рамках загального аудиту держави. Але така процедура національного масштабу аж ніяк не дешева і оцінюється в 1-2 млрд грн. Важливі не стільки кошти, а скільки якість проведення процедури і достовірність отриманих даних. Експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич вважає, що перепис ніхто не намагався провести протягом останніх 20 років.
«Про перепис говорили часто, але технічною частиною реалізації ніхто не займався. Але це велика підготовча інфраструктурна робота — підготовка декількох десятків тисяч інтерв'юерів, розробка та зберігання анкет», — зазначив експерт.
За його оцінками, перепис можна організувати за рік. Правда, невідомо, чи заклали депутати кошти на перепис до держбюджету 2020 року. Навіть якщо гроші прийшли на рахунки Держстату, також немає інформації, чи використовували їх вони для проведення підготовчих робіт для перепису.
Чисельність населення (за оцінкою)
(на 1 число відповідного місяця, тис. осіб)
Трохи цікавої математики
За результатами Всеукраїнського перепису 2001 року, в Україні проживало 48,457 млн осіб. З них чоловічого населення — 22,4 млн (46,3%), жіночого — 26 млн (53,7%). Частка осіб молодше працездатного віку склала 18,1%, працездатного — 58%, старше працездатного — 23,9%.
За звітом Держстату, показники чисельності населення на 1 квітня 2019 року — 42,07 млн осіб без урахування АР Крим та окупованих територій. Залишається суттєвим перевищення кількості померлих над числом живонароджених: на 100 померлих — 48 живонароджених.
За даними звіту МВФ, населення в Україні в 2018 році становило 42,047 млн осіб. Їх прогноз дає незначне зниження рівня населення в 2024 році до 41,047 млн осіб. Згідно зі звітом ООН, в 2017 році населення України становило 44,83 млн осіб. У Євростаті станом на 8 травня 2019 року — 42,21 млн осіб.
Жодної подібності. Але можна вирахувати щось середнє. Проект Worldometers показує зміни даних — продовольчих, природних, демографічних тощо в режимі онлайн. Цифри формуються на підставі джерел — Відділ народонаселення ООН, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Продовольча і сільськогосподарська організація (ФАО), Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Світовий банк. На момент публікації проект показує позначку населення України на 2019 рік у 43,79 млн осіб.
Населення і розрахунок продовольства
Якщо точної цифри населення як такої немає, то як розраховується загальна потреба країни в продовольстві або норма на людину? І на які обсяги внутрішнього виробництва розраховувати виробникам?
За словами директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрія Лупенка, в українському законодавстві немає чіткого поняття середньої норми споживання продуктів на людину.
«У науковій літературі використовуються поняття мінімальна і раціональна норма споживання в розрахунку на 1 особу в рік. Цю норму, а також поживний склад середньодобового набору продуктів харчування в розрізі різних вікових груп населення регулює постанова КМУ», — зазначає Юрій Лупенко. Він додає, що сам набір продуктів формується документом Міністерства охорони здоров'я, де прописані нормативи фізіологічної потреби організму людини, виходячи з хімічного складу та енергетичної цінності.
«Такі норми використовуються для розрахунку прожиткового мінімуму. Вони можуть бути базою для розрахунку мінімальної норми споживання продуктів харчування відповідно до структури вікового складу населення за конкретний часовий період», — вважає академік НААН.
Обсяги виробництва продуктів харчування не залежать від норми споживання на одну людину. Разом з тим, зазначені норми слугують певним орієнтиром у визначенні перспектив діяльності для бізнесу і програмних документів для органів влади.
Дані в електронному форматі
В інших країнах існує практика електронного формату перепису населення. Вперше таку систему ввели в Європі в 2015 році, для того щоб спростити весь процес. При цьому деякі країни все-таки відмовилися від е-перепису, зважаючи на велику частину населення, яка з різних причин не могла скористатися сервісом (віддалені населені пункти, люди похилого віку тощо). Головною перевагою е-перепису є збереження і достовірність вихідних даних про громадян, на підставі яких формується статистика.
На думку голови Вінницької IТ-асоціації Дмитра Софіна, онлайн-облік населення необхідний для України. Він зазначає, що в такому випадку можна не тільки побачити всю інформацію за окремо взятим громадянином, а й робити серйозні аналізи даних (Big Data) і на цій підставі вже моделювати різні статистичні вибірки в реальному часі.
«Потрібно знати всю ситуацію з населенням України в режимі онлайн. Перепис можна провести, але найбільш ефективним є створення єдиної бази громадян, де буде все в разі змін автоматично оновлюватися», — зазначає фахівець.
Дмитро Сафін додав, що в такому випадку сам перепис може стати доповненням до цієї системи, інакше це занадто дороге задоволення, з огляду на те, що були помилки без актуальних даних в інші роки.
Наталія Ключнікова, AgroPortal.ua