В Україні з’явиться новий фінансовий інструмент для фермерів. Що потрібно знати

Дуже багато було висловлено негативу щодо учасників Фонду. Хто ж все-таки буде його учасниками, і хто фінансуватиме цю структуру?

Роман Лещенко: Засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Мінімальна частка держави у статутному капіталі Фонду становить 51%. Її не можна приватизувати, продати та відчужити в будь-який інший спосіб. І це чітко прописано у фінальній версії законопроєкту №3205-2: мінімум 51% статутного капіталу Фонду завжди має належати державі, за будь-яких умов.

Статутний капітал формуватиметься за рахунок коштів державного бюджету донорської допомоги міжнародних партнерів.

Учасниками Фонду, крім держави, можуть бути міжнародні фінансові організації, інші юридичні особи. Процедура управління Фондом передбачає участь представників держави, міжнародних фінансових організацій, які гарантують незалежність і незаангажований підхід. 

Вже є підтвердження від ЄС на виділення гранту в розмірі 50 млн євро на поповнення статутного капіталу Фонду.

У середньому бізнесі така модель вже працює через портфельні гарантії, які держава запустила з цього року.

Фінансові потреби малих аграріїв, які володіють до 500 га земель, Фонд допоможе покрити вже з наступного року. Це сегмент, який наразі фактично не покривається комерційними банками, оскільки малі аграрії, як правило, не мають достатньої застави. Якщо раніше аграрій хотів узяти кредит на 1 млн грн, йому потрібно було показати банку заставу на 1,5 млн грн. Якщо таких коштів немає, він отримував відмову.

Тепер же банк візьме справу цього аграрія, звернеться до Фонду, і Фонд покриє якийсь відсоток цієї застави (до 50%). 

Важливо зазначити, що фонди такого формату існують у понад 100 державах світу, зокрема Індії, Мексиці, Латвії, Естонії та інших. Вони давно засвідчили свою ефективність та універсальність.

Чи впроваджуються якісь заходи, щоб Фонд не мав корупційної складової?

Роман Лещенко: Фонд надаватиме гарантії фінансовим установам (банкам), які уклали договір про співпрацю з Фондом та відповідають критеріям, затвердженим радою Фонду.

Фондом управлятимуть наступні органи: 

• загальні збори учасників Фонду (вищий орган управління Фонду);
• рада Фонду (орган управління Фонду);
• правління Фонду (виконавчий орган Фонду).

Щодо власне кредитування аграріїв. Кредитувати під гарантії держави будуть тільки зареєстрованих фермерів. Кредитувати фізосіб, які без офіційної реєстрації ведуть фермерську діяльність, фінустанови-учасники програми не будуть. Загальні збори Фонду визначатимуть цільову групу суб’єктів підприємництва, які претендують на держгарантії.

Чи визначений перелік фінансових установ, що кредитуватимуть сільгосппідприємства, яким Фонд надаватиме часткові гарантії?

Роман Лещенко: Фонд пропонуватиме портфельні гарантії, які банки використовуватимуть як частину основної застави.

Гарантії надаватимуться лише за кредитами, наданими фінансовими установами, які уклали договір про співпрацю з Фондом та відповідають критеріям прийнятності, затвердженим радою Фонду.

Відповідний перелік фінансових установ буде сформовано, як тільки запрацює Фонд.

Чи готові стейкхолдери долучатися до фінансування аграріїв із залученням Фонду?

Роман Лещенко: Мінагрополітики було проведено ряд зустрічей з банками щодо їх зацікавленості у кредитуванні аграріїв для купівлі земель. Банки висловили підтримку щодо створення Фонду гарантування та підтвердили готовність фінансувати угоди для купівлі землі. Фонд зменшить ризики для банків при кредитуванні та стимулюватиме їх співпрацювати з малими та середніми аграріями, а також активізує цивілізований запуск ринку землі.

На вашу особисту думку, наскільки дієвою буде модель Фонду часткового гарантування кредитів та чи здатна вона вирішити питання здешевлення фінансових ресурсів для всіх фермерів?

Роман Лещенко: Нормальне функціонування аграрної галузі без залучення кредитних ресурсів банків у сучасних умовах неможливе. Обмежений доступ до фінансування, зокрема до банківських кредитів через високі відсотки за їх користування, відсутність предмету застави суттєво перешкоджають розвитку малого та середнього підприємництва.

На мою думку, створення Фонду часткового гарантування кредитів для сільського господарства дозволить розширити доступ саме малих фермерських господарств до кредитних ресурсів. На стратегічному рівні збільшаться обсяги інвестицій в аграрний сектор економіки, підвищиться конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції та її якість.

Так склалося, що дрібні фермери не мають доступу до кредитних ресурсів: банкам не цікаво з ними співпрацювати. Адже з ними є чималі ризики, і банкам значно простіше працювати з великими та середніми клієнтами (понад 2000 га) або ж з агрохолдингами. І це саме той випадок, коли державі важливо було втрутитися, зменшити ризикованість кредитування дрібного фермерства та підтримати його. Повторю, Фонд дозволить профінансувати саме малих фермерів на суму 24 млрд грн у рік. Для порівняння, торік усі суб'єкти агропромислового комплексу залучили кредитів у банках на пільгових умовах на загальну суму 36,7 млрд грн.

З якого місяця фермери можуть подавати документи та отримувати дешеві гроші? Чи прописана вже процедура, як це буде відбуватися?

Роман Лещенко: Закон встановлює зобов’язання Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців (з 24 листопада 2021 р.) утворити Фонд та прийняти нормативно-правові акти, які передбачає Закон, та протягом шести місяців привести свої нормативно-правові акти у відповідність до Закону.

Також Національний банк України має врегулювати питання, пов’язані з діяльністю Фонду, до 24 серпня 2022 року. 

Враховуючи це, Фонд розпочне свою діяльність 1 липня 2022 року.

Які критерії висуваються до аграріїв для отримання кредиту від Фонду, окрім земельного банку до 500 га?

Роман Лещенко: Скористатися таким правом зможуть мікро-, малі та середні аграрні підприємства з основним видом діяльності у вигляді виробництва сільськогосподарської продукції та володінням до 500 га землі.

Закон встановлює й певні обмеження. Зокрема, виробник не може скористатися таким правом, навіть коли він відповідає критеріям, встановленим Законом, якщо: 

• його учасник чи кінцевий бенефіціар є одночасно учасником чи кінцевим бенефіціаром інших українських юридичних осіб у сільському господарстві; 
• пов’язані з виробником особи володіють землею, площа якої сумарно з площею виробника перевищує 500 га.

Рада Фонду затверджує критерії для банків, які будуть надавати кредити фермерам. З критеріями для підприємців законодавці обійшлися просто — прописали, кому точно не можна давати гарантії держави. Але у Фонді можуть встановлювати також додаткові критерії, окрім прописаних у Законі. 

Не можуть отримати держгарантії: 

• юрособи, де учасники чи кінцеві бенефіціари одночасно учасники/акціонери/члени інших юридичних осіб у сільському господарстві;
• ФОПи, які також є учасниками/акціонерами/членами юросіб сільського господарства;
• юрособи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави; 
• юрособи, де неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера), або вони зареєстровані в офшорних зонах;
• підсанкційні фізособи та юрособи;
• юрособи, яких контролюють особи з держав, що не співпрацюють із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);
• юрособи, які фінансують тероризм чи кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави-агресора.

На що фермери можуть взяти кошти із залученням Фонду? Чи потрібна буде застава? 

Роман Лещенко: Отримані кошти вони зможуть спрямувати на купівлю сільгоспземель, техніки, обладнання для сільгоспвиробництва тощо. Фонд пропонуватиме портфельні гарантії, які банки використовуватимуть як частину основної застави.

Чи зможе суб’єкт господарювання, який отримує допомогу від Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, на свій власний розсуд розпоряджатися коштами, чи є певна звітність і відслідковуваність?

Роман Лещенко: Єдиним видом діяльності Фонду є надання часткових гарантій за кредитними зобов’язаннями суб’єктів малого і середнього підприємництва, що провадять діяльність у галузі сільського господарства. Тож ризики щодо неповернення кредиту та контроль за цільовим використанням кредитних коштів залишаються виключно за банками, які видали такий кредит.

Гарантії надаються лише за кредитами, наданими фінансовими установами, які уклали договір про співпрацю з Фондом та відповідають критеріям прийнятності, затвердженим радою Фонду.

Дякую за розмову.

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua