Технології та нешаблонні підходи: як отримати високий врожай у складний сезон
2020-й виявився саме таким: засуха навесні та влітку, коронавірусна пандемія, яка так чи інакше зачепила ланцюги постачання й принципи організації виробничого процесу загалом.
Як вдалося завершити успішно непростий сезон — AgroPortal.ua поспілкувався із самими аграріями.
Попри погоду
«Цього року на врожай озимих культур, під які ми відводимо більше половини посівних площ, негативно вплинула квітнева засуха та заморозки. За весь місяць не було жодного дощу, зате були три серії заморозків, які дуже пошкодили ріпак. Загалом ріпаку ми не добрали до плану понад 20% з урожайності. По пшениці — приблизно 10%», — згадує головний агроном «Волинь-Зерно-Продукт» Ярослав Мазуренко.
У травні-червні на Волині отримали опади та сприятливі температури, тож урожай пізніх культур виявився значно кращим. «Ми зібрали більше плану кукурудзи, гарний результат отримали по сої і соняшнику. В цілому завдяки високим цінам на продукцію та хорошому врожаю пізніх культур роком задоволені», — додає він.
У Київській та Чернігівській областях агровиробники теж у повній мірі відчули на собі результат тривалої посухи.
«При плані 9,5 т/га урожаю кукурудзи ми отримали 7 т. Звичайно, це не було так, як у деяких інших господарствах, приміром, на Черкащині, Вінниччині, Житомирщині, де аграрії і по 2-3 т збирали. Їм не позаздриш», — говорить головний агроном групи компаній «Агро-Регіон» Юрій Лисак. Додає, що компанія загалом отримала 8 т кукурудзи з гектара. Це гарний результат для року.
Лисак нагадує, що цього року прикрощів завдала не тільки посуха. «Навесні ми мали недостатні запаси вологи, було прохолодно, з приморозками та частими суховіями. Травень-червень приніс надлишок опадів, але у вигляді злив — і частина вологи втратилася через стікання. Також на полях утворювалась кірка, а на початку липня прийшли високі температури, потім — і відсутність опадів», — ділиться він.
Вже тоді «Агро-Регіон» готувався до можливих ризиків: контролювали запаси вологи, вони були мінімальні за останні 4-5 років. Побоювалися, що не буде опадів, тому й заходили раніше сіяти, за недосить оптимальних температур. Звісно, були і хвилювання, що може з'явитися на підприємстві коронавірус і доведеться вводити карантин. Тому робили ставку на безпеку і технології.
Зосередитися на технологіях
Операційний директор ІМК Олександр Вержиховський говорить, що за результатами складного 2020 р. однозначно себе виправдала інтенсивна технологія із акцентом на високоякісних топових гібридах та сортах, оригінальних засобах захисту, а також збалансованій системі живлення.
Саме це дало змогу і в далеко не найкращі з точки зору забезпечення вологою роки розраховувати на високі результати. «Це ключовий висновок за результатами поточного, досить непростого сезону», — зазначає він.
Розповідає, що у 2020-му найвищу врожайність з точки зору перевищення планових показників продемонстрував соняшник, обмолот якого завершили із другим кращим показником за всю історію компанії.
«Такого високого показника нам вдалось досягнути за рахунок підбору правильного гібридного складу соняшнику, а також своєчасного здійснення всіх агротехнологічних операцій, передбачених техкартою, — говорить він. — Звісно, слід відмітити той факт, що соняшник меншою мірою піддається негативному впливу дефіциту вологи, аніж інші вирощувані ІМК культури».
Юрій Лисак теж звертає особливу увагу на технології. «Ми зменшили густоту посіву, багато площ засіяли, використовуючи диференційовану норму висіву, у виборі гібридів робили ставку не на топові інтенсивні, а на так звані «робочі конячки», які дають не максимальний урожай, але стабільний в нестійких погодних умовах. І якщо дивитися на урожайність, то в принципі ранній посів дав кращі результати, ніж пізніший. Відповідно наша стратегія спрацювала», — ділиться він.
Також розповідає, що вносили зміни до обробітку ґрунту: «Замінювали культивацію обробкою гліфосатами, мінімізували глибину: старалися не витрачати обробітком ґрунту дорогоцінну вологу».
Готуючись до нового сезону
У 2021-му ІМК і надалі планує концентруватись на вирощуванні трьох культур — кукурудзи, соняшнику та озимої пшениці.
«Агро-Регіон» теж ні від яких культур відмовлятися не планує. «Трошки збільшили обсяги озимих, ріпаку. За структурою сівозмін великих коливань немає. Сіятимемо ячмінь, пшеницю, кукурудзу, соняшник, сою», — говорить Лисак.
Додає, що у 2020-му найкращиме себе показали за прибутковістю та урожайністю озимий ріпак, пивоварний ячмінь та соняшник. Але є й інший важливий момент — в 2020 році значно зросли ціни на продукцію.
Натомість «Волинь-Зерно-Продукт» планує підкоригувати площі озимих культур у бік їх зменшення.
«У наступному сезоні збільшимо посіви під ярими культурами — кукурудзою, соєю, соняшником, дещо скоротимо площі озимої пшениці та ріпаку. Причина — погодні ризики. Чотири роки поспіль у нас складалися ідеальні умови для ярих культур, а два з цих чотирьох виявилися особливо несприятливими для озимих», — розповідає Мазуренко.
Він пояснює, що у випадку озимих при «довшому» фінансуванні компанія несе більше ризиків. Той же ріпак має дорогу технологію вирощування, вимагає проведення більшої кількості обробок. «Тож сіяти будемо менше, хоча повністю не відходимо від виробництва озимих», — каже він.
У чому успіх?
«Основні складові успішного рослинництва — це хороший план і ефективне його поетапне впровадження. Не відходити від глибини та термінів посіву, часу обробок, досконало розуміти норми фунгіцидів та гербіцидів по діючих речовинах і знати, яка діюча речовина проти якого збудника буде ефективною. Це основа, яка забезпечить 30-40% добавки до врожаю порівняно зі звичайними технологіями», — ділиться Ярослав Мазуренко. Ще 10% додадуть технології точного землеробства.
Ставку на вдосконалення технологій робить і ІМК. «У 2021 р. плануємо дооснаститись сівалками швидкісного висіву, зосередитись на економії ресурсів при здійсненні польових операцій (зниження та диференціація норм висіву, диференціація норм мінеральних добрив у залежності від зон продуктивності, зменшення норми виливу робочого розчину ЗЗР при обприскуванні, автоматизація обліку польових операцій тощо)», — говорить Вержиховський.
Ключовим фактором з точки зору прибутковості у сучасному рослинництві, на його думку, було і залишається застосування оптимальних з точки зору ресурсозатратності та результату технологій.
«Для нас ніколи не було самоціллю досягти рекордних показників урожайності будь-якою ціною, кожна новація, кожна зміна чи вдосконалення технології проходить глибокий аналіз з точки зору порівняння необхідних для її впровадження ресурсів та потенційного результату, в першу чергу фінансового», — підсумував операційний директор ІМК.
«Агро-Регіон» у 2021 р. візьметься за нарощування площі під диференційованим внесенням добрив.
«Робитимемо зонування, детальніше вивчатимемо свої поля, проблемні ділянки. На пісках старатимемося менше проводити оранку, залишатимемо на поверхні ґрунту рештки. Це не даватиме волозі швидко випаровуватися. Ми вже на 98,5% обробили ґрунт, максимально старалися вирівняти площу, щоб навесні менше його тривожити», — розповідає Юрій Лисак.
Прибутковість культур можна збільшити шляхом нешаблонного підходу до розв'язання проблем, вивчення своїх полів, а також не боятися експериментувати, додав він.
Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua