Українські свинарі бояться вкладатися у племінне поголів’я

Про це йдеться у повідомленні асоціації «Свинарі України».

Як зазначається, у сегменті торгівлі племінними тваринами та реммолодняком наразі не спостерігається активність, співставна з ситуацією на ринку свинини чи товарних поросят. Так, ціни на чистопорідних та гібридних кнурців та свинок залишаються відносно сталими, а вітчизняні нуклеуси та племрепродуктори не відчули переваги від відсутності поставок імпортованої генетики.

«Ситуація з реалізацією племінних тварин наразі дуже складна. Так, низка наших замовників відмовляються від своїх контрактів або виконують їх лише частково. Ми й не наполягаємо, адже розуміємо, що війна — не час для інвестицій. І певне зниження цін на нашу продукцію наразі не вплинуло на попит. Можливо, з часом з’явиться попит на ремонтне поголів’я з боку підприємств західних областей, проте наразі помітних зрушень ми не бачимо», — коментує керівник ТОВ «Угринів Еко ферм» (Львівщина) Богдан Бандрівський.

Зрив поставок племінних тварин через початок війни підтверджує директор ТОВ «Агропрайм-Холдинг» (Одещина) Віктор Маслов.

«Якщо порівнювати із довоєнним періодом, коли в нас партії племінних тварин були «розписані» до кінця року, зараз ринок практично не працює. Так, один із наших клієнтів опинився в зоні бойових дій, інші призупинили закупівлю реммолодняка через наближеність до регіонів підвищеного ризику та невизначеність ситуації. «Точкові» продажі місцевим свинарям є, проте обсяги реалізації неспівставні. Ціни ми не змінювали, однак, якби і знизили, попит це не стимулювало б, адже люди бояться вкладати гроші у проєкти з тривалою окупністю. Набагато простіше відгодувати поросят і повернути вкладення вже за 3-4 місяці», — пояснив він. 

Водночас Юрій Маліновський з ТОВ «Еко Міт» (Львівщина) вбачає передумови для поступового виходу ринку із «застою».

«Звісно, найбільше постраждали підприємства на сході, в тому числі й наші клієнти. Чимала частка свинарів у відносно безпечних регіонах ще побоюється вкладати гроші в поголів’я, боїться ризикувати. Тож не можна сказати, що працюємо, як раніше. Через такі настрої ми знаходимося у «підвішеному стані», і відсутність доступу до імпортованої генетики наразі не дає переваг.

Проте низка операторів у центрі та на заході поступово оговтується: підприємства роблять інвентаризацію, починають активніше вибракування маточного поголів’я та планують замінювати продуктивнішою «свіжою кров’ю». Виробники усвідомлюють, що ті втрати, яке вже понесло та може ще понести свинарство на сході та південному сході країни, треба буде компенсувати виробникам, які зберегли виробництво — країну потрібно буде годувати. І проактивні оператори вже роблять необхідні кроки, щоб вчасно відповісти на ринковий запит, коли він буде відчутним», — запевняє він.