Про це у комментарі AgroPortal.ua розповіла експерт із земельних питань УКАБ Елліна Юрченко.
Вона зазначила, що в 2020 році Кабмін схвалив Стратегію зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, яка спрямована на поетапне вирішення всіх проблемних питань у сфері зрошення та збільшення поливних площ.
«Одним із елементів, який вирішує питання фінансування відновлення державних водогосподарських об»єктів, є прийнятий у першому читанні за основу 16 лютого 2021 року Верховною Радою України законопроєкт «Про внесення змін до Водного кодексу України щодо уточнення переліку первинних водокористувачів» (реєстр. № 3969 від 07.08.2020 р.)», — додала експерт.
Документ передбачає обов«язкове укладання оплатних договорів між організаціями, які забезпечують подачу води, та первинними водокористувачами. Законопроєктом розширено коло первинних водокористувачів, і до нього включено осіб, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води та отримують воду з каналів, водосховищ, водогосподарських систем, водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів.
«Метою цього законопроєкту є фінансування водогосподарських організацій, які перебувають в управлінні Держводагентства, забезпечують водою населення та підприємства, підтримують працездатність меліоративних систем у зонах зрошення та осушення, здійснюють експлуатацію державних водогосподарських об'єктів, які мають стратегічне значення.
Так, первинні водокористувачі (крупні підприємства) будуть зобов«язані сплачувати водогосподарським організаціям кошти за послуги з подачі води і наповнення водосховищ, у тому числі для зрошення полів. На отримані кошти водогосподарські організації будуть підтримувати в робочому стані та модернізувати гідротехнічні споруди, насосні станції та інше енергоємне обладнання», — пояснює Елліна Юрченко.
Світлана Плішко, AgroPorta.ua

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent представили програму LFM 2026 – XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями», яка відбудеться 8 вересня 2026 року в Києві.

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики підтримав підготовлений до повторного другого читання проєкт закону, що покликаний запровадити єдині стандарти вирощування, виробництва та маркування органічної продукції.

Євроінтеграція аграрного сектору – це вже не питання далекої перспективи. Це процес, який поступово змінює правила гри для всіх: для держави, для бізнесу, для профільних асоціацій і для самих організацій виробників. І головне питання сьогодні полягає не в тому, чи будуть ці зміни. Вони будуть. Питання лише в тому, хто встигне до них підготуватись, а хто залишиться осторонь.

Верховна Рада України ухвалила закон, який посилює державний контроль за якістю та безпечністю продукції, зокрема поширюючи його на інтернет-торгівлю та гармонізуючи правила з нормами ЄС.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності» (№7577).

В умовах постійних викликів, таких як війна та економічна нестабільність, місцеві громади потребують нових підходів до управління відновленням та розвитком. Ключовими факторами успіху для громад є стратегічне планування, залучення інвестицій, управління проєктами та вміння адаптуватися до нових умов.
