Продовження земельної реформи полегшить отримання підтримки від Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та надасть доступ компаніям до іншого фінансування.
Про це заявив управляючий директор IFC Махтар Діоп під час Всесвітнього економічного форуму, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
«Думаю, що настав час продовжити роботу над усіма указами, документами чи ще чимось, щоб закон працював», — зазначив він.
Діоп додав, що IFC підписала консультативну угоду з Міністерством фінансів щодо державно-приватного партнерства.
«Це дуже важливо, оскільки дозволить залучити багато приватних інвестицій в (аграрний) сектор, тому що буде правова база, яка сприяє інвестиціям», — наголосив глава IFC.
Він зазначив, що корпорація також готова надавати торгове фінансування та обіговий капітал, працювати над платіжними та IT-рішеннями, які підвищують ефективність сектору, використовуючи дуже високий ІТ-потенціал України.
У свою чергу заступник глави Офісу Президента Ростислав Шурма зазначив, що протягом максимум двох місяців заплановано ухвалити закон, уже зареєстрований у Верховній Раді, що дозволить «лише за одну електронну заяву перетворити землю із сільськогосподарської на промислову, щоб зробити цей процес дуже простим без жодних погоджень».
Він пояснив, що якщо власник хоче побудувати невеликий завод із виробництва м'яса, біопалива чи олії, йому потрібна ділянка промислового призначення, проте зараз процедура переведення землі з одного типу до іншого здійснюється дуже складно.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Український агросектор щороку потребує значного оборотного капіталу на насіння, добрива, засоби захисту рослин, пальне, зберігання та логістику. Водночас традиційне банківське фінансування не повністю покриває потреби ринку, особливо, мікро-, малих і середніх агровиробників.

Сьогодні український фермер опинився між двома сильними тисками. З одного боку — дорожчають пальне, логістика, ремонт техніки, насіння, добрива та засоби захисту рослин. З іншого — під час збирання врожаю закупівельні ціни на зерно часто знижуються.

Аграрії через дефіцит ліквідності дедалі частіше звертаються до банків за кредитами під заставу зерна, однак вимоги до його зберігання ускладнюють доступ до такого фінансування.

Представники мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСП) України з початку використання інструменту державних гарантій на портфельній основі з грудня 2020 року залучили 58 534 кредити на загальну суму 212,4 млрд грн.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent у партнерстві з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) запрошують на «Аграрну здибанку» — регіональний семінар, присвячений темам фінансування та Європейського зеленого курсу.
.jpg)
Верховна Рада України 8 жовтня 2025 року ухвалила зміни до Закону України «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».

Міжнародна фінансова корпорація (IFC) виділила $40 млн агропромхолдингу «Астарта» на підтримку будівництва першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату.