Звернення направили: «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), Федерація роботодавців України, Спілка українських підприємців, Американська торговельна палата України, Європейська Бізнес Асоціація, БІЗНЕС100, Асоціація «ІТ Україна» та СЕО Клуб.
Як йдеться у зверненні, руйнівний вплив гострої респіраторної хвороби COVID-19 в світі безпрецедентний. Органи влади різних держав здійснюють швидкі запобіжні дії, щоб спробувати запобігти краху їх економік, банкрутству компаній, втраті десятків мільйонів робочих місць та знищенню заощаджень та засобів до існування своїх громадян. Країни Великої двадцятки (G-20) висловили готовність вкласти у глобальну економіку більше $5 трлн для подолання негативних наслідків пандемії, повідомляє УКАБ.
Також зазначається, що за різними оцінками економістів, падіння світової економіки буде таким же різким, як під час глобальної фінансової кризи 2009 року, а можливо і сильнішим. Загроза коронавірусу для таких ринків, що розвиваються, як Україна, ще масштабніша — як у галузі охорони здоров'я, так і в економічному плані. Міжнародні ринки капіталу закрилися для цієї групи країн, і Інститут міжнародних фінансів повідомляє, що з 21 січня $80 млрд було виведено з країн, що розвиваються.
«Хоча Україна вступила в кризу, спричинену вірусом, із золотовалютними резервами в іноземній валюті на сумму $27 млрд, наслідки кризи для країни вже мають серйозний економічний ефект, який буде лише посилюватися в наступні місяці.
Ситуація з бюджетом критична — за перші два місяці поточного року доходи були недовиконані на 17 млрд грн, за збереження цієї тенденції дефіцит бюджету у 2020 році вдвічі перевищуватиме заплановані 96 млрд грн», — йдеться у звернені.
Крім того, підписанти зазначають, що карантинні заходи в Україні та глобальна економічна криза вже болюче вдарили по бізнесу, і можуть призвести до різкого скорочення виробництва та податків.
«Враховуючи очікуване, 20-50% падіння продажів компаній, бюджет отримає значно нижчі податкові надходження у 2020 році, в той же час соціальні виплати продовжать збільшуватися. Боротьба з розповсюдженням COVID-19 потребує щонайменше понад 200 млрд грн, хоча ця сума може бути значно більшою», — підкреслюють представники українського бізнесу.
До того ж, перед урядом стоїть питання виплат зовнішніх і внутрішніх боргів. Якщо погашення внутрішніх боргів можливо буде рефінансувати, то погашення зовнішніх боргів у сумі $3,5 млрд до кінця року та подвоєння або навіть потроєння дефіциту бюджету до $7-10 млрд означають потребу у фінансуванні в діапазоні $10-13 млрд (400-500 млрд грн), підрахували спеціалісти. Провідні експерти прогнозують, що у випадку продовження карантину на декілька місяців, та за наявності програми Міжнародного Валютного Фонду (МВФ), ВВП України у 2020-му році впаде на 9%, а курс гривні може сягнути 35 грн/$.
«Однак без програми МВФ попередній прогноз ще жахливіший − двозначний економічний спад, стрімке спустошення золотовалютних резервів, висока інфляція та значне зростання безробіття. Без підтримки МВФ та інших міжнародних організацій з бюджетними розривами можна впоратись або шляхом різкого підвищення податків, або скороченням видатків бюджету, або вдавшись до друку грошей, вірогідно у поєднанні з дефолтом за зовнішнім боргом. У будь-якому випадку ціною такого підходу буде обвальне падіння економіки, зубожіння населення та масове безробіття», — прогнозують представники бізнесу.
Враховуючи, що ситуація продовжує розгортатися, кошти МВФ та інших міжнародних партнерів України залишається єдиним джерелом фінансування у найближчий час, пояснюється у зверненні.
«Будь-які заклики до оголошення дефолту України мають бути проігноровані, адже довгостроковий ефект такого рішення є дуже небезпечним. Країна потребує капіталу та фінансової допомоги світової спільноти для захисту своїх громадян від COVID-19 та сприяння пом'якшенню економічних наслідків цієї глобальної пандемії. Найгірше, що може бути − це втратити будь-який доступ до фінансування, зробивши кризу COVID-19 ще тяжчою, ніж вона і так є.
Враховуючи вищезазначене, 8 асоціацій, які представляють найбільших роботодавців у країні, звертаються до кожного депутата Верховної Ради України з проханням прийняти необхідні закони в суботу, 28 березня, щоб країна могла отримати фінансування від МВФ», — підсумовується у зверненні.

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Україна за 8 місяців 2026 року відправила на експорт 29,81 тис. т меду на $69 млн.

Представники мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСП) України з початку використання інструменту державних гарантій на портфельній основі з грудня 2020 року залучили 58 534 кредити на загальну суму 212,4 млрд грн.

Сільгоспвиробники України станом на 22 вересня 2026 року засіяли озимими культурами 1,70 млн га, або 26,9% прогнозованих площ.

До кінця осені не варто очікувати одномоментного подорожчання продуктового кошика. Ціни рухатимуться нерівномірно, залежно від сезону, пропозиції, собівартості виробництва та витрат на зберігання і логістику.

Представники мікро-, малого та середнього бізнесу за минулий тиждень у межах держпрограми «Доступні кредити 5-7-9%» отримали 521 пільговий кредит на загальну суму 1,8 млрд грн.

Представники мікро-, малого та середнього бізнесу за минулий тиждень у межах держпрограми «Доступні кредити 5-7-9%» отримали від 48 уповноважених банків 514 пільгових кредитів на загальну суму 1,5 млрд грн.

Український агросектор нині стикається з кризами зберігання, ліквідності та логістики через блокаду Чорного моря. Держава працює над мінімізацією їхніх наслідків і готує додаткові заходи підтримки.

Міжнародний валютний фонд оновив документ, який визначає структурні маяки для України.

Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання української економіки за результатами цього року до 1,0-1,6%, тоді як у квітневому звіті він оцінював його у 2%, а під час затвердження нової чотирирічної програми розширеного фінансування наприкінці лютого — в діапазоні 1,8-2,5%.

Виробники молочної продукції скаржаться на брак сировини, адже мало хто хоче тримати корів через низькі ціни на молоко.