Україна перейшла на європейські стандарти якості деревини

Про це йдеться у повідомленні Державного агентства лісових ресурсів України.

«Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними процесами в лісовій галузі України. Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», — наголосили у профільному відомстві.

Зазначається, що суттєво змінено підходи до визначення розмірно-якісних характеристик лісо- та пиломатеріалів. Зокрема, якщо раніше ділова деревина (лісоматеріали круглі) в Україні розподілялася на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та мала низку сортиментів за їх призначенням, то з 2019 року розподіляється на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах, з відсутнім визначенням їх напрямку використання, пояснили в Держлісагентстві.

У відомстві зауважили, що принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні, а в основі його — показники розміру та якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту — вищий клас якості.

Зокрема, до класу якості А прийнято відносити лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання. До класу якості В прийнято відносити лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками у межах середнього значення для кожної породи. До класу якості С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу. До класу якості D має бути віднесено лісоматеріали, що не задовольняють жодному з класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання. Усі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, класифікуються як деревина дров«яна для промислового використання (2-4 метри) та непромислового використання (до 2 метрів), зазначили в Держагентстві.

Заступник голови ТК 18 «Лісові ресурси», провідний аудитор із сертифікації за системою FSC Наталія Марченко звернула увагу на те, що існують європейські стандарти на лісоматеріали наступних порід — бук і дуб, сосна, ялина, ялиця, модрина, тополя, тис. Однак немає нормативів класифікації колод із деревини берези, вільхи, граба, акації, осики, липи, черешні тощо. За словами Марченко, європейці зазначають, що вони мають дуже незначну кількість деревини з таких порід, а її класифікацію виконують за найбільш наближеним стандартом — наприклад, за нормативами на тополю визначають якість колод з осики, вільхи тощо. В Україні подібна класифікація неможлива — виникне ціла низка спірних питань. Європейські ж стандарти мають достатньо обширну класифікацію, в межах якої лісосировина поділяється за національними нормативними документами на підкласи, для полегшення її відокремлення, пояснила експерт.

«Оскільки Закон України «Про стандартизацію» № 1315-VII від 05.06.2014 р. встановив прийняття європейських стандартів в Україні методом ідентичного перекладу, без внесення національних приміток, ми також пішли шляхом європейської практики — розроблення додаткових Технічних умов України, якими встановлюються вимоги до класифікації тих видів лісопродукції, що не регламентовані пакетами EN та ТУ, якими конкретизуються вимоги до класифікації різних груп лісопродукції», — зазначила Марченко.

За її словами, із переходом на систему європейської стандартизації лісопродукції знімуться питання й надлишковий контроль за реалізацією деревини і продукції з неї з боку цілої низки контрольних органів країни, які через недоліки у системі стандартизації мали претензії до лісгоспів та деревообробних підприємств.