Служба безпеки України (СБУ) розслідує схему, в межах якої українське зерно постачали до Ірану в обхід заборони на торгівлю з резидентами цієї країни.
Про пише «Економічна правда», посилаючись на ухвали Шевченківського районного суду Києва.
На початку червня суд дозволив СБУ обшуки у двох фігурантів справи. Досудове розслідування у провадженні № 42022000000001635 від 17 листопада 2022 року веде Головне слідче управління СБУ під наглядом Офісу генпрокурора. Дії кваліфікують, зокрема, за статтями про пособництво державі-агресору та пособництво у веденні агресивної війни.
За версією слідства, громадянин росії Важа Джаши через підконтрольні компанії налагодив постачання українського зерна до Ірану, а до схеми залучив посадових осіб ТОВ «Ледесма Агро», які з вересня 2025 року по березень 2026 року відвантажували зерно.
Щоб приховати маршрут, у товаросупровідних документах вказували порт у Туреччині, а фактично вантаж ішов до Ірану.
Як приклад в ухвалі наведено судно XIN YU (Bulk Carrier, IMO 9244362, прапор КНР), яке мало доставити 9 980 т українського ячменю до Туреччини.
За даними слідства з посиланням на бортовий журнал судна, воно, оминувши турецькі порти, 13 листопада 2025 року стало на якір на рейді біля іранського узбережжя й простояло там до 3 січня 2026 року, а потім зайшло в порт для розвантаження. Сам журнал фіксує перебування судна на початку січня 2026 року біля причалу №18 порту Бендер-Імам-Хомейні — координати відповідають іранському порту.
У межах розслідування 3 червня суд дозволив обшук у будинку в Дніпрі, яким користується керівник і бенефіціар «Ледесма Агро» Артур Золотаревський (задовольнили частково), а 5 червня — у домоволодінні в Козині на Київщині, де проживає інший бенефіціар компанії, адвокат Олександр Чорний.
За даними видання, Артур Золотаревський — український аграрний менеджер та інвестор, директор ТОВ «Ледесма Агро» з листопада 2024 року. Олександр Чорний — адвокат, зареєстрований у Єдиному реєстрі адвокатів України, та один із бенефіціарів ТОВ «Ледесма Агро». У публічних профілях позиціонує себе як співзасновник інвестиційних платформ «Доброзем» і Zeminvest, які спеціалізуються на операціях із сільськогосподарською землею.
Серед співвласників і афілійованих структур ТОВ «Ледесма Агро» — АТ ЗНВКІФ «Перший земельний інвестиційний фонд», АТ ЗНВКІФ «Аграрний інвестиційний фонд», ТОВ «ТАС Ессет Менеджмент», ТОВ «Зем Інвест» та платформа «Доброзем». Частину з них зареєстровано за однією адресою в Києві — вул. Лейпцизька, 15-А; цю ж адресу як юридичну вказано для «Ледесма Агро» і в ухвалі суду.
Доповнення.
У «Ледесма Агро» стверджують, що товариство не здійснювало відвантаження вантажу, яке є предметом досудового розслідування, на судно XIN YU та не було стороною будь-яких договорів, пов'язаних із перевезенням вантажів зазначеним судном.
«Цей вантаж відвантажував великий український експортер на умовах FOB (Free On Board) відповідно до правил Incoterms, який не має жодного відношення та не пов'язаний із ТОВ «Ледесма Агро», – говориться у повідомленні.
Згідно з умовами FOB, продавець виконує свої зобов'язання щодо поставки товару в момент його розміщення на борту судна, визначеного покупцем, у погодженому порту відвантаження.
Порти призначення зазначалися у товаросупровідних та транспортних документах відповідно до інструкцій та документів, отриманих від покупців, які виступали сторонами відповідних зовнішньоекономічних контрактів.
Після проведення слідчих дій товариство ініціювало додаткову внутрішню перевірку зовнішньоекономічних операцій та контрагентів, з якими компанія співпрацювала у відповідний період.
«Ледесма Агро» стверджує, що не встановила фактів здійснення господарської діяльності з підсанкційними особами, компаніями або юрисдикціями.
Крім того, компанія посилається на незалежний юридичний висновок щодо відповідності здійснених поставок до Турецької Республіки вимогам законодавства України, нормам міжнародної торгівлі.

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Світове виробництво зернових у 2026 році скоротиться порівняно з рекордним показником 2025 року, однак залишиться другим найвищим за всю історію спостережень.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 6 листопада складає 6,8 млн т, що на 3,1 млн т, або 31% менше за показник минулого сезону.

Аналітики Міністерства сільського господарства США (USDA) знизили прогноз щодо експорту зерна з України у 2026/27 МР через погіршення безпекової ситуації у Чорному морі та посилення атак на логістичну інфраструктуру.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) завершили розслідування справи про привласнення 105 тис. т зерна Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ) вартістю понад $28,8 млн.

Колишнього директора державного сільгосппідприємства на Полтавщині судитимуть за продаж зерна за цінами нижче ринкових, через що підприємство недоотримало майже 2,7 млн грн.

Капітан російського судна «MATROS POZYNICH» отримав підозру у порушенні законів та звичаїв війни. За даними слідства, він організував незаконне вивезення з тимчасово окупованої території України 54 374 т української пшениці до Сирії під виглядом російської продукції.

Мирна угода між США та Іраном і відновлення судноплавства в Ормузькій протоці можуть стимулювати масштабний імпорт зернових до регіону Перської затоки.

Котирування зернових та олійних культур на біржі в Чикаго знизилися на тлі очікувань можливого мирного врегулювання конфлікту між США та Іраном.

Національне антикорупційне бюро спільно зі Службою безпеки України викрили схему заволодіння врожаєм соняшнику та кукурудзи державних установ, що входять до структури Національної академії аграрних наук України (НААН).

Служба безпеки України (СБУ) затримала і арештувала в Одесі іноземне судно, яке входило до «тіньового» флоту росії та незаконно перевозило українську агропродукцію з тимчасово окупованого Криму.