Настрої українського бізнесу в довгостроковій перспективі покращилися у квітні на тлі розмов про призупинення бойових дій. Водночас невизначеність дещо погіршує очікування на найближчі пів року.
Про це свідчать результати щомісячного опитування Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
Так, дефіцит кадрів через мобілізацію та виїзд людей за кордон залишається головною перешкодою для бізнесу. У квітні на цю проблему вказали 57% опитаних — на 8% менше, ніж місяцем раніше. Це найнижчий показник із жовтня 2024 року.
Водночас зростає частка компаній, яким важко знайти як кваліфікованих (47,8%, що на 1,8% більше, ніж місяцем раніше), так і некваліфікованих працівників (36,3%, що на 0,2% більше, ніж місяцем раніше).
Індекс відновлення ділової активності (ІВДА) у квітні суттєво не змінився — 0,13 проти 0,12 у березні. Найкращу динаміку продемонстрували великі підприємства — у них темпи відновлення найвищі.
Підприємці обережно налаштовані щодо майбутнього. У довгостроковій перспективі (на два роки) відбулося покращення оптимізму — індекс очікуваних змін зріс з 0,11 до 0,15.
На цей показник вплинуло зменшення частки тих, хто планує скорочувати виробництво (з 3,4% до 1,4%), і зростання частки тих, хто планує розширення (з 14% до 16,2%). Водночас більшість — 82,4% респондентів — не очікують змін.
У квітні 26,2% підприємств збільшили обсяги виробництва (у березні — 20,1%). Показники експорту досягли максимуму з початку повномасштабної війни: зросла частка експортерів зі збільшенням продажів, а частка тих, хто фіксував падіння експорту, зменшилась.
Середня тривалість нових замовлень зменшилась до 4,9 місяця — це найнижчий показник за останні місяці. Особливо помітне скорочення порівняно із серпнем – вереснем 2024 року, коли цей показник сягав майже 8 місяців.
Водночас ціни на сировину та готову продукцію зростають повільніше. Лише 24,5% компаній повідомили про здорожчання матеріалів (на 7% менше, ніж минулого місяця), а 26,7% — про зростання цін на власну продукцію.
У квітні перебої з електропостачанням турбували лише 6% підприємств. Це один із найнижчих показників за останні два роки. Ще у 2022–2023 роках ця проблема входила до трійки головних бар’єрів для бізнесу.
Позитивно економічну політику уряду оцінили лише 4% бізнесу, хоча це вдвічі більше, ніж у березні. Більшість (63%) зберігає нейтральну оцінку, тоді як негативну дали 24% опитаних.

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Дев’ять із десяти українських підприємств відчувають вплив російських атак на склади, розподільчі центри та логістичну інфраструктуру.

Наприкінці вересня Українсько бобово-соєва асоціація (УБСА) зібрала представників агробізнесу та міжнародної торгівлі з 30 країн світу у Мерсіні в Туреччинні на AgroFoodSummit 2026.

Плануючи дослідження ґрунтів, аграрії найчастіше перевіряють вміст у них азоту, фосфору, калію, органічної речовини або показник рН. Проте є ще один фундаментальний показник, який визначає, як працюватиме вся система живлення. Це — гранулометричний склад ґрунту.

Спілка українських підприємців (СУП) виступає проти підвищення податків для фінансування механізму страхування та компенсації воєнних ризиків.

95% європейців вважають сільське господарство та сільські території важливими для майбутнього Європи, а 93% наголошують на необхідності стабільного продовольчого забезпечення ЄС. Водночас 70% опитаних вважають, що Спільна аграрна політика ЄС (САП) приносить користь усім європейцям.

Європейські регуляторні вимоги можуть створити надмірне навантаження на український мікро- та малий бізнес, якщо під час їх імплементації не враховувати масштаб підприємств і вартість дотримання нових правил.

Кабінет Міністрів України пропонує змінити підходи до класифікації українських підприємств і наблизити їх до стандартів Європейського Союзу (ЄС).

Понад 3,4 тис. нових суб’єктів господарювання було зареєстровано в агросекторі України у січні – червні 2026 року. Припинили свою діяльність за цей час удвічі менше підприємств — 1,67 тис.

Спілка українських підприємців (СУП) звернулася до Кабінету Міністрів із закликом продовжити до 1 листопада 2026 року строк чинності рішень про визначення підприємств критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.