Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у грудні минулого року становив 45,9 порівняно з 47,2 у листопаді.
Таким чином, бізнес продовжив послаблювати оцінки ділової активності, повдіомляє пресслужба Національного банку України. Для порівняння: у грудні 2023 року ІОДА становив 45,7.
«Погіршення безпекової ситуації, збільшення обстрілів енергетичних об’єктів та їх тривале відновлення, подальше зростання витрат бізнесу на оплату праці, енергозабезпечення та логістику, пришвидшення інфляції, зниження інвестиційного попиту, дефіцит кваліфікованих кадрів, а також сезонність стримували економічну активність і негативно вплинули на оцінки підприємств усіх секторів, що беруть участь в опитуваннях», — пояснили в НБУ.
Підприємства торгівлі на відміну від попереднього місяця стримано оцінили результати своєї ділової активності, зважаючи на складну безпекову ситуацію та дефіцит електроенергії: секторальний індекс у грудні становив 49,9 (у листопаді — 51,4, у грудні 2023 року — 46,9).
Промисловість стриманіше оцінила результати своєї поточної діяльності, зважаючи на дефіцит електроенергії, брак кваліфікованих працівників і збільшення виробничих витрат: секторальний індекс у грудні становив 44,6 (у листопаді — 46,7, у грудні 2023 року — 46,9).
Підприємства сфери послуг теж дещо послабили оцінки щодо своїх економічних перспектив на тлі значних перебоїв з енергопостачанням, дефіциту кваліфікованих кадрів та збільшення витрат бізнесу: секторальний індекс становив 44,5 у грудні (у листопаді — 44,8, у грудні 2023 року — 44,0).
У будівництві вдруге поспіль надали найпесимістичніші оцінки своїх поточних економічних результатів, зважаючи на сезонність будівельних робіт, а також зниження інвестиційного попиту: секторальний індекс у грудні становив 43,4 порівняно з 43,6 у листопаді (у грудні 2023 року — 42,1).
Підприємства будівництва та сфери послуг очікували посилення темпів зростання закупівельних цін, а також цін і тарифів на власну продукцію чи послуги, натомість респонденти промисловості та торгівлі спрогнозували їх послаблення.
«Ситуація на ринку праці залишається складною, хоча очікування щодо зайнятості дещо пом’якшилися. Респонденти всіх опитаних секторів були налаштовані на скорочення кількості працівників, підприємства будівництва, торгівлі та сфери послуг очікували сповільнення темпів скорочення персоналу, а промисловці спрогнозували їх незначне прискорення», — підсумували в НБУ.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Туреччина передала Україні та росії проєкт меморандуму, який передбачає припинення атак на цивільні судна в Чорному морі.

Аграрії дев'яти прифронтових областей подали 2 319 заявок на отримання 13 881 рукава для тимчасового зберігання врожаю.

Кабінет Міністрів України розширив наявну програму страхування воєнних ризиків для бізнесу та спростив механізми отримання компенсацій.

Правління Національного банку України (НБУ) підвищило облікову ставку до 16% річних (+0,5%).

Майбутня система страхування воєнних ризиків має бути добровільною для бізнесу, а її фінансування не повинно здійснюватися шляхом підвищення ПДВ або іншого додаткового фіскального навантаження на українські компанії.

Кабінет Міністрів України пропонує змінити підходи до класифікації українських підприємств і наблизити їх до стандартів Європейського Союзу (ЄС).

Понад 3,4 тис. нових суб’єктів господарювання було зареєстровано в агросекторі України у січні – червні 2026 року. Припинили свою діяльність за цей час удвічі менше підприємств — 1,67 тис.

Перебудова логістичних ланцюгів після російських атак по підприємствах, складах і розподільчих центрх збільшує витрати бізнесу.

Національний банк України (НБУ) тимчасово збільшив з 120 до 150 днів граничні строки розрахунків за експортом аграрної продукції.

Спілка українських підприємців (СУП) звернулася до Кабінету Міністрів із закликом продовжити до 1 листопада 2026 року строк чинності рішень про визначення підприємств критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.