ПАТ «Національний депозитарій України» (НДУ) та Міжнародна фінансова корпорація (IFC, член Групи Світового банку) 18 жовтня 2024 року підписали грантову угоду, за якою НДУ отримає до $300 тис. для створення та впровадження інноваційного Реєстру аграрних нот.
Про це говориться у повідомленні IFC.
Як зазначила голова представництва IFC в Україні Олена Волошина, створення сучасного цифрового реєстру з широким функціоналом сприятиме більшому залученню фінансування для українських агровиробників, а також створить можливості доступу до ринків капіталу всіх учасників процесу та розширить коло потенційних інвесторів.
«Мета створення реєстру аграрних нот — забезпечити просту, надійну й швидку процедуру видачі аграрних нот завдяки його електронній взаємодії з іншими публічними реєстрами та депозитарною системою. Передбачається, що з впровадженням реєстру також буде сформований дієвий механізм виконання зобов’язань за аграрними нотами, зокрема примусового, з мінімальним впливом людського фактору», — пояснили у IFC.
Завдяки автоматизації процесів формування реквізитів аграрних нот, внесення змін, видачі та припинення, реєстр забезпечить прозорість, ефективність та зручність операцій з аграрними нотами. Така автоматизована робота полегшує взаємодію між агровиробниками, кредиторами та інвесторами, підвищуючи довіру на ринку. Окрім того, цифровізація процесів у реєстрі зменшує трансакційні витрати пов’язані з видачею та припиненням аграрних нот, що робить інструмент дешевшим та зручним у використанні.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Український фермер може мати землю, техніку, досвід і перспективний урожай — але не мати достатньо коштів для своєчасного придбання насіння, добрив, пального чи засобів захисту рослин. Саме в цей момент навіть сильне господарство впирається у фінансову стелю.

Унікальний продукт із впізнаваним ім'ям, захищеним європейським законодавством, доступ до грантів і нових бізнес-можливостей — лише короткий перелік переваг географічного зазначення (ГЗ). Попри відчутно вищу ціну, попит на таку продукцію високий навіть на внутрішньому ринку.

Kernel («Кернел») спільно із We build Ukraine та «Зміст.Центр аналізу політики» запустили першу в Україні Школу публічно-приватного партнерства (ППП) для громад.

Український агробізнес продовжує працювати в умовах, де безпекові ризики безпосередньо впливають на логістику, собівартість і фінансові результати компаній. Непередбачуваність витрат, перебудова експортних маршрутів, волатильність цін на пальне та дефіцит оборотного капіталу змушують бізнес по-новому підходити до управління ризиками.

Фінансова підтримка від банків і програм, які вони пропонують, дає змогу аграріям не лише стабільно працювати, виконувати зобов’язання, експортувати та переробляти всередині країни мільйони тонн зерна, а й залишатися фінансово ефективними, розвиватися та використовувати інновації в усіх сегментах виробництва.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent у партнерстві з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) запрошують на «Аграрну здибанку» — регіональний семінар, присвячений темам фінансування та Європейського зеленого курсу.
.jpg)
Верховна Рада України 8 жовтня 2025 року ухвалила зміни до Закону України «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».

Kernel отримав першу в Україні товарну аграрну ноту.

Міжнародна фінансова корпорація (IFC) виділила $40 млн агропромхолдингу «Астарта» на підтримку будівництва першого в Україні заводу з виробництва соєвого протеїнового концентрату.

Пілотна видача першої аграрної ноти відбулася 6 березня 2025 року в Україні.