На Київщині знищено 80% холодних складів: як зміниться логістика

Про це заявив СЕО Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».

«За останні пів року знищено більше 650 тис. м² логістичних центрів у Київській області. Цілеспрямовано били по холодних складах із продуктами, близько третини з цих — 650 тис. м² — саме холодні склади мереж (Fozzy Group, Metro, Auchan, Varus, ATБ, «Аврора» тощо). Де-факто знищено близько 80% холодних логістичних складів», — констатував він.

Експерт виділив два сценарії розвитку ситуації: нейтрально оптимістичний і песимістичний. Перший передбачає швидку децентралізацію логістики та підвищення на 10-15% цін на ці товари в мережах.

«За нейтральним сценарієм виробники та ритейлери не будуть сперечатись, чиї збитки від знищеного, а об’єднають зусилля і знайдуть модель децентралізованої логістики, хоча це дуже дорогий сценарій, і не факт, що встигнуть це зробити за наступні два-три місяці», — каже він.

Ця модель передбачає на першому етапі перерозподіл залишків із сусідніх регіонів до великих міст, логістика яких постраждала, але вона не лише дорожче, але й можлива не для всіх категорій (наприклад, не має сенсу для мінводи чи овочів).

За словами експерта, зараз тривають перемовини між виробниками та ритейлерами. Зокрема, мережі пропонують, щоб виробники організовували доставку не на 6-8 розподільчих центрів, а на всі магазини мережі, і при цьому не хочуть приймати підвищення цін внаслідок збільшення логістичного складника.

«Ціни все одно мають бути підвищені, тому що, витрачаючи додаткові 10-15% на логістиці, в собівартості товару, без підвищення цін виробники не зможуть далі працювати в операційний плюс. А не працюючи в операційний плюс, вони просто будуть зупиняти відвантаження товарів, і це призведе до тотального дефіциту продуктів харчування й інших товарів масового споживання», — каже Бондаренко.

Другий сценарій — песимістичний, коли перемовини між ритейлерами та виробниками затягнуться і можуть спровокувати справжній дефіцит на поличках.

За словами експерта, виробники замість брати не себе весь тягар диверсифікації логістики будуть шукати інші варіанти продажів, зокрема експортні контракти. До того ж за умов відтермінування оплат по 60-90 днів, що практикують великі мережі, виробники відмовляться працювати за новими правилами логістики.

«В цьому сценарії, за умов продовження таких активних обстрілів логістичних складів і виробництва, в жовтні – листопаді вірогідний стабільний дефіцит на поличках магазинів», — каже він.

Імпортери не будуть ризикувати тримати велику кількість товару в Україні, залишки будуть концентрувати на імпортних складах. А виробники можуть розглядати сценарії консервації своїх промислових потужностей, адже не у всіх є кошти для відновлення після прильотів і можливості залучення людського капіталу для цих робіт.

На думку експерта, щоб знизити вірогідність песимістичного сценарію, держава має запропонувати бізнесу програми підтримки.

«Доступ до проєктного фінансування, страхування, бронювання ключових співробітників, бронювання будівельників, які будуть це все відновлювати. Тому що сьогодні насправді більшість виробників і логістичних девелоперів чи власників логістики залишені сам на сам зі своїми проблемами», — констатував він.