Про це свідчить прогноз аналітичної компанії IMF group Ukraine.
Дослідники стверджують, що після зняття мораторію ціни на землю будуть рости, і тільки популісти стверджують зворотне.
Для довідки: Ціна землі була розрахована за формулою: Ціна землі = Рентний дохід (абсолютний+ диференційований)/Реальна процентна ставка. У формулі абсолютний рентний дохід — це сума, яку отримує власник землі незалежно від її врожайності та розташування; Диференційований рентний дохід — додаткова сума, сплачена за унікальність ґрунтів та місця розташування; Реальна процентна ставка — номінальна процентна ставка скоригована на інфляцію (в українському законодавстві визначена як 3,3% річних).

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

В Україні щороку упродовж 2021–2025 років зростала кількість угод із відчуження земель та їхня загальна площа. У 2026 році ця тенденція призупинилася, проте активність на земельному ринку залишається стабільною.

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

Площа земель сільгосппризначення, щодо яких було укладено договори купівлі-продажу, у третьому кварталі 2026 року склала 43,7 тис. га, що на 18% менше порівняно з попереднім кварталом і на 15% менше показника аналогічного періоду минулого року.

Середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні у вересні знизилася до 79 728 грн проти 80 326 грн у серпні. Водночас площа проданих ділянок уперше з березня зросла — до 17 347 га.

Обсяг сільськогосподарських земель, що раніше перебували під мораторієм і були залучені в обіг, в Україні станом на вересень становить 1,159 млн га.

Мораторій на перевірки суб’єктів господарської діяльності породив дуже велику кількість неякісної продукції. На сьогодні цифра сягає близько 40% виробленої харчової продукції.

У Бразилії розгортається юридичний конфлікт між фермерами та найбільшими зернотрейдерами. Лобістська організація Aprosoja-MT, яка представляє інтереси агровиробників штату Мату-Гросу, подала позов проти компаній ADM, Bunge, Cargill, Louis Dreyfus Company, COFCO, а також галузевих асоціацій Abiove та Anec.


