Про це йдеться у повідомленні Київської школи економіки.
Автор дослідження професор Київської школи економіки Олег Нів»євський наводить три ключові проблеми із запровадженням мінімального податку з кожного гектара.
«По-перше, має місце викривлення мотиваційної частини. Начебто, основна причина запровадження мінімального податку, — вирівнювання податкового навантаження між «тіньовиками» та «чесними». Насправді, і це підтверджують більш детальні модельні розрахунки податкового навантаження для різних виробників, «тіньовики» сплачують принаймні не менше податків, ніж «чесні» виробники», — наголосив Олег Нів»євський.
Друга проблема — фактично, запроваджується податок на бідних, адже він створює більше навантаження для бідніших агровиробників. Для самозайнятих одноосібників, яких налічується мільйони і які виробляють більше 40% валового аграрного випуску, 1400 грн/га — це значний додатковий податковий тягар. Оціночно, це становитиме від 3 до 19% сукупного річного доходу для цільової групи сільських домогосподарств, в залежності від рівня доходу.
Третя проблема полягає у тому, що мінімальний податок — боротьба із наслідками, а не з причиною.
«Тіньовий ринок — комплексна проблема, яка вимагає ретельного вивчення і «махання фіскальною шашкою» — це боротьба із наслідками, а не з причинами», — зауважив Олег Нів»євський.
За результатами аналізу для економіки України можна прогнозувати наступні наслідки:
одноосібники втратять (а сільгоспвиробники отримають) від 2,2 до 4,6 млн га земель;
зменшення вартості землі (менший попит);
економічні втрати одноосібників — $424-600 млн;
економічні втрати землевласників — $452-1056 млн;
економічна вигода (додаткові доходи) сільгоспвиробників — $273-654 млн;
додаткові доходи місцевих бюджетів — $598-726 млн.
«Сукупний ефект на економіку може скласти втрати на рівні $60-123 млн», — йдеться у повідомленні.
Київська школа економіки рекомендує в роботі над детінізацією аграрного сектору відмовитись від ідеї мінімального податку з кожного гектару, а натомість зосередитись на комплексному підході. Зокрема: скасувати 7-го мінімального терміну оренди сільгоспземель; інвентаризувати/зареєструвати державні землі; передати землі з державної в комунальну власність громад (ЗП №2194); внести зміни до податкового законодавства; спростити режим ПДВ/податку на доходи для дрібних виробників/фізосіб; реформувати єдиний податок 4ої групи; запровадити Державний аграрний реєстр (ЗП №3295); покращити доступ до фінансування для дрібних господарств (ЗП №3205); реформувати держпідтримку з метою перенаправлення її на потреби дрібних виробників; вивчити роботу закупівельників та постачальників із метою зменшення тіньових операцій.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

Бюро економічної безпеки України (БЕБ) викрило підприємство, посадовці якого організували схему придбання сільськогосподарської продукції за готівку з фальсифікацією документів про походження товару.

9 706 бізнесів наразі входять до Клубу білого бізнесу Державної податкової служби.

Український бізнес скаржиться депутатам на проблему із припиненням відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) в останні три тижні.

Запровадження додаткових податків у нинішніх умовах є недоцільним, оскільки держава має підтримувати бізнес, що працює.

Спілка українських підприємців (СУП) виступає проти підвищення податків для фінансування механізму страхування та компенсації воєнних ризиків.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики підтримав підготовлений до повторного другого читання проєкт закону, що покликаний запровадити єдині стандарти вирощування, виробництва та маркування органічної продукції.

Верховна Рада України ухвалила закон, який посилює державний контроль за якістю та безпечністю продукції, зокрема поширюючи його на інтернет-торгівлю та гармонізуючи правила з нормами ЄС.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності» (№7577).

Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді України проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення» (№14237).