45% компаній в Україні наразі не розглядають можливість найму іноземних працівників, 41% — допускають її лише теоретично.
Про це свідчать результати опитування серед членських компаній Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА).
Водночас активно розглядають можливіть залучення іноземців 12% респондентів, і лише 2% вже мають відповідний досвід.
Серед ключових викликів бізнес називає мовний бар'єр, складність адаптації працівників, бюрократичні процедури, високу вартість легалізації та тривалі строки оформлення.
Зазначається, що серед компаній, які вже мають практичний досвід, 87% вважають чинні процедури працевлаштування іноземців складними, зокрема 33% — надмірно складними, тоді як 13% оцінюють їх як прості та зрозумілі.
Процес залучення іноземного працівника в Україні зазвичай триває від 1 до 6 місяців: 36% компаній зазначають термін 1–3 місяці, 42% — 3–6 місяців, 19% — понад пів року, і лише 3% — до одного місяця, уточнили в ЄБА.
Найбільш суттєвими додатковими витратами, пов'язаними із залученням працівників з-за кордону, бізнес називає житло, оформлення документів та послуги посередників. Більшість компаній залучають іноземних працівників переважно з країн ЄС, у поодиноких випадках — з країн Азії. Найчастіше це технічний та обслуговуючий персонал або топменеджмент/C-level. Майже половина опитаних, а саме 48% компаній, залучають іноземних фахівців на довгостроковий період (1–3 роки).
«При цьому 58% респондентів не вважають найм іноземних працівників економічно вигіднішим для компанії, і тільки 3% дотримуються протилежної думки», — додали в асоціації.
Серед змін, які могли б полегшити процес, бізнес насамперед називає цифровізацію процедур, спрощення дозволів і міграційних вимог, зниження вартості та скорочення строків оформлення.
Водночас 41% компаній вважають, що посилення державної підтримки працевлаштування тимчасово переміщених осіб могло б зменшити потребу в залученні іноземних працівників, ще 37% — що це частково вплинуло б на ситуацію.
Опитування проводилося з 18 травня до 5 червня 2026 року серед керівників та HR фахівців компаній-членів ЄБА. Участь в опитуванні взяли 100 респондентів. Серед них 44% — великі підприємства, 36% — середні, 20% — малі.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Тарас Висоцький — не нова людина в аграрному відомстві. Обіймаючи посаду заступника протягом семи років, як в окремому міністерстві, так і в об’єднаних, він залишався запорукою стабільності для учасників агропродовольчого сектору.

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.

Archer Daniels Midland (ADM) призначила Джеффа Роу на новостворену посаду виконавчого віцепрезидента та головного операційного директора.

У ситуації, коли компанії конкурують за обмежену кількість спеціалістів, традиційні підходи до найму перестають працювати. Бізнесу потрібно змінювати саму логіку роботи з ринком праці.

Новий Кабінет Міністрів України скасував постанови попереднього уряду, які передбачали створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних.

Нові правила бронювання можуть залишити аграріїв без ключових працівників під час жнив і посіву озимини.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) очікує від оновленого складу Кабінету Міністрів системного діалогу, прогнозованості регуляторних змін, продовження курсу на євроінтеграцію та забезпечення верховенства права.

Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.

Науково-експертна рада при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України рекомендувала до державної реєстраці понад 100 пестицидів і агрохімікатів.

Світове виробництво кави залишається залежним від широкого використання пестицидів, значна частина яких заборонена в Європейському Союзі через ризики для здоров'я людини та довкілля.