Про це під час IX Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні» заявив народний депутат, голова підкомітету з питань земельних відносин Аграрного комітету ВРУ Олег Кулініч.
Він зазначив, що нові процедури будуть прописані у «антирейдерському законопроекті», який зараз широко обговорюється. Депутат також розповів про положення, що будуть внесені у документ. Однією з основних норм законопроекту є повна автоматизація відносин між Державним земельним кадастром і Державним реєстром речових прав.
«Зараз взаємовідносини між ними проходять у напівавтоматичному режимі. Вони обмінюються між собою запитами та відповідями. Наприклад, здійснюється реєстрація оренди землі. Реєстратор запитує у кадастру, чи є старі договори оренди. На практиці на запит відповідь може прийти не вчасно або не прийти взагалі. В результаті поверх старого договору реєструється новий з іншим орендарем. Ми усуваємо суб'єктивний фактор. Системи будуть взаємодіяти автоматично і необхідна інформація буде підтягуватись сама, без втручання людини», — пояснив Кулініч.
Крім того одні й ті ж відомості вносяться і у реєстр, і у кадастр. Це стосується, зокрема, відомостей про розмір ділянки, цільове призначення, угіддя. Дуже часто ці відомості не співпадають.
«Законопроект пропонує, що дублювання більше не буде. У реєстр вносяться лише відомості про власника та користувача, і кадастровий номер, а у кадастр — усі відомості про саму ділянку. Все інше автоматично буде підтягуватись через інформаційну взаємодію. Вся кадастрова інформація, яка необхідна реєстратору для реєстраційної дії, буде автоматично підтягуватись з кадастру, і навпаки, кадастр буде підтягувати усію інформацію про права на земельні ділянки з реєстру прав», — розповів Кулініч.
Законопроект також передбачає, що і з реєстру прав, і з кадастру можна буде одержати витяг, у якому буде вся інформація про земельну ділянку — і кадастрові відомості, і відомості про права, зазначив депутат.
«До того ж ми надаємо можливість одержати будь-яку інформацію з кадастру в електронній формі. Людина через Інтернет оплачує відповідні відомості і зразу ж онлайн одержує витяг. Їздити за паперовим документом нікуди не треба. Паперові витяги, які можна підробити, мають відійти в минуле», — додав Кулініч.
Він наголосив, що в документі передбачений інструмент для боротьби з великою кількістю підроблених документів, які подаються на реєстрацію: договори оренди, протоколи про зміну учасників підприємств.
«Власник земельної ділянки та учасник господарського товариства зможе підписати у нотаріуса документ, за яким будь-які дії з управління цим об'єктом, чи то земельна ділянка, чи частка у статутному капіталі, мають вчинятись за нотаріальними договорами. Нотаріус внесе цю вимогу як обтяження до реєстрів. З цього часу без нотаріального посвідчення жодна управлінська дія вчинена не буде. Це — своєрідний арешт на майно за ініціативою власника», — розказав парламентар.
Крім того, законопроект зобов'язує оцифрувати усі наявні у Держгеокадастрі відомості про раніше видані державні акти та зареєстровані договори оренди і внести ці відомості до кадастру.
«Це має бути здійснено в максимально стислі строки. Основна причина подвійної реєстрації договорів оренди — саме те, що усі ці відомості зараз є тільки в паперовій формі. І автоматично перевірити, чи є договір оренди на відповідну ділянку, не можна. Ми маємо величезну кількість прав на землю, які зареєстровані на паперових носіях до 2004 року. Цієї інформації у електронному вигляді немає», — пояснив Кулініч.
В результаті, за його словами, імовірною стає ситуація, коли поверх старого договору оренди, укладеного, наприклад, у 2003 р., реєструється новий, адже у Держкадастрі такий договір не зареєстрований. Також можливі ще гірші ситуації — є старий державний акт, виданий, у 90-х роках, в електронному вигляді в кадастрі його немає. Поверх нього формується нова земельна ділянка і передається комусь у власність.
«Для того щоб таких зловживань не було, законопроект зобов'язує зробити оцифрування усіх старих документів на землю і внести їх до кадастру», — сказав депутат, зазначивши, що законопроектом також передбачена процедура внесення відомостей до кадастру онлайн, через електронний документообіг.
Змінюється також процедура поновлення договорів, сказав Кулініч. Сьогодні договір оренди після завершення строку дії не виключається з реєстру, поки не внесена заява про державну реєстрацію припинення права оренди. В результаті де-факто ділянка продовжує рахуватись за орендарем, який вже не має жодного відношення до цієї землі. Крім того, вирішується проблема з процедурою поновлення договору оренди. Для поновлення орендар має направити власнику повідомлення про бажання поновити договір на новий строк. Якщо власник погодився, або просто не відповів, договір вважається поновленим на цей же строк. На практиці орендарі часто зловживають своїми правами. Наприклад, відправляються конверти не з повідомленнями, а з чистими папірцями, пояснив депутат.
«Що пропонує законопроект? Договори оренди будуть 2-х видів — з пролонгацією та без пролонгації. Якщо договір без пролонгації, після закінчення строку оренди договір автоматично виключиться з реєстру прав. Якщо договір з умовами пролонгації, до закінчення строку оренди кожна із сторін договору зможе подати до реєстру заяву про припинення договору. Якщо така заява подана, після закінчення строку оренди договір буде автоматично виключений з реєстру. Якщо заява не подана, він автоматично буде продовжений на цей же строк», — розказав Кулініч.
Він також висловив сподівання, що цей законопроект найближчим часом буде зареєстрований і підтриманий парламентом.
«Переконаний, що його треба підтримувати всім політичним силам незалежно від того, у владі вони чи в опозиції. Бо боротьба з рейдерством — це економічна безпека нашої держави, це інвестиції в АПК, це збільшення експортного потенціалу України у світі!» — підсумував Кулініч.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики підтримав підготовлений до повторного другого читання проєкт закону, що покликаний запровадити єдині стандарти вирощування, виробництва та маркування органічної продукції.

Верховна Рада України ухвалила закон, який посилює державний контроль за якістю та безпечністю продукції, зокрема поширюючи його на інтернет-торгівлю та гармонізуючи правила з нормами ЄС.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності» (№7577).

Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді України проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення» (№14237).

Неодноразово звучала думка від представників агробізнесу та влади, що переробка сільгосппродукції спричинить потужний економічний ефект, створить робочі місця, підвищить ВВП, збільшить надходження до бюджету, покращить клімат компаній-переробників тощо. Крім того, експорт готової продукції значно вигідніший за вивіз сировини. Проте не всі аграрії поспішають йти в переробку або ж навіть виходять із неї.

Агрорейдерство стало однією з найсерйозніших проблем, з якими стикається аграрний сектор України. Це явище включає незаконне захоплення майна, земель, урожаїв та інших активів сільськогосподарських підприємств. Такі дії не лише завдають значних збитків фермерам та підприємствам, але й підривають економічну стабільність регіонів та країни в цілому.

В Україні 2023 року було зафіксовано 363 випадки рейдерства. Більша частина проваджень відкривається за підробку документів.

На конференції в Лугано міжнародні партнери задекларували готовність підтримувати післявоєнну відбудову України. Завдання для нашої держави — узгодити з ними формат і обсяг такої допомоги, а головне — перемогти у війні! Тоді можна говорити про початок фінансування конкретних програм. Спільними зусиллями з’явиться новий документ, який можна буде назвати «українським планом Маршалла».

