Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулася до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та профільних міністерств із проханням доопрацювати окремі положення Національної стратегії доходів до 2030 року, котрі матимуть негативний вплив для агросектору.
Як говориться у повідомленні УКАБ, під час напрацювання Національної стратегії доходів України до 2030 року, котра була прийнята 27 грудня 2023 року й встановлює напрям податкових та митних реформ в Україні до 2030 року, до обговорення не були залучені представники бізнес-спільноти та громадськості. Як наслідок, документ не включає інтереси реального сектору економіки, який саме і наповнює бюджети всіх рівнів.
Експерти УКАБ проаналізували Національну стратегію доходів до 2030 року та повідомляють, що вона має низку критичних положень для аграрного бізнесу, а саме:
«Впровадження положень Національної стратегії доходів до 2030 року в тому вигляді, який є на сьогодні, матиме суттєвий негативний вплив на економічний та інвестиційний клімат України. Розширення дискреційних повноважень контролюючих органів, ускладнення адміністрування не забезпечить довіри до контролюючих органів та не дозволить створити комфортне середовище для швидкого відновлення економіки суб’єктами господарювання», — наголошується у зверненні.
З огляду на вищезазначене, УКАБ наполегливо просить провести обговорення з представниками бізнес-спільноти з метою доопрацювання положень Національної стратегії доходів до 2030 року, які викликають занепокоєння.

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Державна податкова служба (ДПС) України готує покрокову інструкцію для бізнесу щодо застосування порядку тимчасового звільнення від виконання податкових обов’язків у разі виникнення форс-мажорних обставин.

Компанія «Контінентал Фармерз Груп» за перше півріччя сплатила 801 млн грн податків до бюджетів усіх рівнів.

Державна податкова служба України готує масштабне оновлення електронного кабінету платника. Після модернізації сервіс має перетворитися на цифрового помічника, який спрощуватиме взаємодію користувачів із податковою службою.

Клуб білого бізнесу нараховує 9251 учасника. За квартал перелік приріс на 3%: в останньому оновленні до реєстру додалося 1490 компаній, і 1216 компаній вибуло.

Українські агровиробники досі не отримали обіцяного механізму зменшення акцизного податку на пальне попри ухвалення законодавчих рішень.

Аграрії потребують напрацювання державних рішень, які дозволили б знизити виробничі витрати та підтримати конкурентоспроможність галузі.

Форма господарювання (ФОП, ТОВ, кооператив тощо) дає право вести підприємницьку діяльність, сплачувати податки та торгувати, але не надає дозволу на переробку харчового продукту для введення в обіг.

Фізособи-підприємці (ФОП) України 2025 року сплатили понад 59,88 млрд грн єдиного податку, що на 9% більше, ніж у 2024 році.