Дослідницька група, на чолі з Марком Аартсом та Джеремі Харбінсоном, показала, що квіткова рослина ризушка Таля має різні гени, які беруть участь в адаптації до зміни кількості світла, повідомляє Wageningen University and Research.
Ген, що був детально вивчений, - це ген Yellow Seedling 1, який бере участь у адаптації хлоропластів до змін світла. Через поліморфізм цього гену деякі ризушки Таля можуть справитися зі збільшенням освітлення (наприклад, різниця між рівнем освітлення для хмарного і сонячного дня) краще за інших. Вперше така варіація була виявлена в цій рослині, але, оскільки гени для фотосинтезу є майже у всіх видів рослин, вчені вважають, що подібні варіації можна знайти і в багатьох інших культурах.
Відкриття показує, що можна покращити процес фотосинтезу, завдяки природній генетичній варіації, що до цього часу було сумнівним. У довгостроковій перспективі селекція за ознакою покращеного фотосинтезу може призвести до збільшення врожайності при такій же кількості використаних ґрунтів, води та поживних речовин.
Це на один крок наближає концепцію «більше» (врожайність) «за менше» (ґрунт, вода та поживні речовини).

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

Вихованець Шосткинської станції юних техніків, одинадцятикласник Єрмак Роговий розробив систему автоматизованого моніторингу бджолиних сімей, яка дозволяє контролювати стан вулика зі смартфона через Telegram-бот.

3-8 травня 2026 року українська біотехнологічна компанія BTU представила на міжнародній науковій конференції EGU General Assembly 2026 (Австрія), яка є найбільшою подією Європи у сфері наук про Землю, комплексний продукт Склероцид® для боротьби зі збудником білої гнилі.

Китайські науковці представили генетично модифіковані рослини, здатні світитися у темряві. Розробка може змінити підходи до міського освітлення, туризму та сталого дизайну.

Науковці Університету країни Басків (Іспанія) виявили можливість використання відходів соняшнику у виробництві акумуляторів.

Верховна Рада України ратифікувала Міжнародний договір про генетичні ресурси рослин для продовольства і сільського господарства.

Syngenta інвестує $130 млн у будівництво нового провідного світового дослідницького центру агробіонауки у Великій Британії.