Про це розповіла заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, інформує Мінагропрод.
«У 2016 році було вироблено 183 тис. т часнику в Україні, а посівні площі склали майже 21 тис. га. Але головною проблемою цієї підгалузі сьогодні є те, що понад 70% часнику виробляється в присадибних господарства», — зазначила вона.
По даним Ольги Трофімцевої, країною-лідером, звідки імпортують часник як Україна, так і інші країни, є Китай.
«Незважаючи на те, що виробництво часнику є досить кропітким процесом, але при дотриманні технологій та агрономічних вимог, а також при коректному зберіганні, ця культура є дуже рентабельною», — розповіла заступник міністра, додавши, що часник є перспективною культуров для малих та середніх виробників.
У 2016 р. було експортовано 195 т часнику, що є рекордом. 75 т було поставлено до країн Європейського союзу. При цьому Україна має квоту обсягом 500 т на безмитний імпорт українського часнику європейськими країнами, яка поки що не вибирається через недостатню пропозицію.
На її думку, успішне виробництво цієї культури та розвиток експорту залежать від здатності виробників об'єднуватись для забезпечення інвестицій у технологічне виробництво, зберігання та формування товарних партій.
Для довідки: в Україні найбільше часнику було вироблено в 2016 р. господарствами Вінницької — 21,1 тис. т, Одеської — 19,0 тис. т, Полтавської — 15 тис. т, Донецької — 12 тис. т, Хмельницької — 10,0 тис. т, Львівської — 8,65 тис. т та Рівненської області — 8,1 тис. т.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

2032 рік — реальний термін вступу України до Європейського Союзу.

Ольга Трофімцева на почату року очолила проєкт APD Ukraine, який в тому числі зосереджений на підтримці наближення України до політики Європейського Союзу. Що вдалося вже реалізувати Німецько-українському агрополітичному діалогу, а що у планах — у нашій розмові.

15 вересня у Києві відбувся захист бізнес-проєктів фіналістів освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine. Крафтові виробники з різних областей України приїхали до столиці, аби представити ідеї, реалізація яких допоможе їм розвивати й масштабувати виробництво.

Агропідприємство «Стоянов А.А.» (Одеська обл.) цього року вперше зібрало врожай озимого часнику української селекції сорту Любаша.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Іспанські виробники часнику мають намір звернутися до Європейської комісії із проханням запровадити захисні заходи через зростання імпорту дешевої продукції з Китаю та Єгипту.

Мешканець Глостерширу (Велика Британія) Грем Барратт виростив часник, який встановив світовий рекорд і вважається найбільшим у світі.

Потенціал сорту часнику Любаша складає 15–20 т/га, хоча в Україні більше ніж 7 т/га не збирають.

Повертатися з часником на те саме місце можна не раніше, ніж через три роки. Сам часник як попередник актуальний для будь-якої культури, що вирощується в Україні.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.