Досвід багатьох елеваторів свідчить, що за економічними показниками альтернативні джерела палива значно дешевші за газ.
Про це журналу The Ukrainian Farmer розповів технічний директор ТОВ «Кіаксар» Денис Махначов, пише AgroTimes.
Обидва елеватори підприємства працювали на газу. Однак торік через високу ціну на блакитне паливо після сезону сушіння вийшли не в плюс, а в мінус.
Після вивчення пропозицій на ринку твердопаливних котлів й виїздів в інші господарства, які вже працюють на «альтернативі», обрали для себе котли «Греко Груп», що працюють на пелетах.
Сушарка компанії доволі невеликої потужності — за добу просушує близько 400 т. У середньому за сушіння кукурудзи знімають по 8 тонно-відсотків.
На зняття одного тонно-відсотка використовується в середньому 3,5 кг пелети на зернову сушарку ДСП.
Собівартість пелети — 6 грн/кг. Така ціна зумовлена тим, що підприємство домовилось із виробниками щодо грануляції власної сировини. Тобто в грошовому вимірі це близько 30 грн, не враховуючи витрат на електроенергію й зарплатний фонд. За ціни газу 45 тис. грн за 1000 м3 сушарка споживає 1,5 м3. Отже, за сушіння газом зняття тонно-відсотка становить близько 67,5 грн, за сушіння «альтернативою» — майже у 3 рази дешевше.
«Ми обрахували, що в разі належного завантаження елеваторів пелетний котел окупиться за сезон», — уточнив він.

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Виробництво біоетанолу в Україні до 2030 року має досягнути 1 млн т на рік. Сьогодні наявні потужності в сукупності дозволяють виробляти всього приблизно 400 тис. т. біоетанолу.

Уряд України ставить за мету виробляти один млрд м³ біометану на рік до 2030 року, а до 2035 року ціль — на рівні 2 млрд м³. Але біоенергетики оцінюють потенціал виробництва в межах 300 млн м³.

Сьогодні Україна стикається з воєнними та інвестиційними ризиками, але важливо, аби були компанії, які готові інвестувати у проєкти у галузі біоенергетики. Для них знайдеться і фінансова підтримка.

У СФГ «Нива» власну зерносушарку побудували в 2015-2016 роках. Довго визначалися яке джерело енергії обрати для сушіння зерна, і зупинилися на альтернативному паливі.

Елеватори компанії Cygnet («Сігнет») завершили сезон 2025/2026. Усього два елеватори прийняли понад 295 тис. т зерна у заліку: 217 тис.т — в с. Андрушки та 78 тис. т у с. Козятин.

Кукурудза з року в рік залишається однією з головних культур для вирощування в Україні. Але ринкові умови вносять свої корективи: щоб кукурудза була рентабельною, агропідприємство повинно мати елеваторний комплекс і власну сушарку, аби знизити витрати на логістику та сушіння зерна. Цей економічний фактор прорахували у фермерському господарстві «Василишен В. М.» і за рік до початку повномасштабної війни розпочали будівництво елеватора.

Шахтна зерносушарка У13-СШ-50 від LUBNYMASH у СФГ «Тиблевич» працювала спочатку на газі. Як альтернативу на елеваторі встановили твердопаливний котел. Ефективність сушіння на різних видах палива визначали за низкою лабораторних аналізів, у результаті зупинилися на щепі та газі.

На елеваторі СФГ «Тиблевич» на Івано-Франківщині зазвичай у процесі сушіння зерна задіяні стара зерносушарка і нова від українського виробника LUBNYMASH. На підприємстві сушать майже всі культури, які вирощують, але найбільше уваги приділяють кукурудзі через її надмірну вологу.

Основною метою будівництва елеватора у СФГ «Тиблевич», що на Івано-Франківщині, було введення в сівозміну кукурудзи. Вирощувати цю культуру без можливості самостійно сушити зерно аграріям невигідно.

Аграрії змінюють підхід до елеваторного бізнесу, фокусуючись на автоматизації, енергоефективності обладнання та використанні для сушіння зерна альтернативних видів палива. Ці рішення дозволяють сільгосппідприємствам отримувати високі економічні показники та бути енергонезалежними.