Про це на своїй сторінці у соцмережі Facebook пише президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», гендиректор ІМК Алекс Ліссітса.
За його словами, на кінець січня у Бразилії змогли зібрати лише 1,9% від запланованих площ, тоді як минулого року було зібрано 8,9%.
«Це уповільнило темпи завантаження суден, які стоять у черзі в основних портах. Подібного у Бразилії не було протягом останніх 10 років. Погода також впливає і на якість зерна, а надмірна вологість збільшує ризик виникнення захворювань», — додає президент УКАБ.
При цьому він вказує, що, за прогнозами експертів, Бразилія збере врожай сої на рівні 131,7 млн т. Проте, якщо дощі й надалі затягуватимуть збирання, це може призвести до втрати врожаю.
«Очевидно, що українським агровиробникам варто замислитися над збільшенням посівів під соєю у 2021 р. Ціни залишаться стабільно високими протягом усього року», — резюмує Алекс Ліссітса.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

«Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає забезпечити рівний доступ до послуг перестановки вагонів на європейську колію 1435 мм.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає прем'єр-міністра Сергія Корецького не допустити ухвалення проєкту постанови Кабінету Міністрів України, який передбачає суттєвий перегляд чинного механізму бронювання військовозобов’язаних працівників.

Українські сільгоспвиробники станом на 13 жовтня 2026 року озимими культурами засіяли 4,48 млн га, або 71,0% прогнозованих площ.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.

В Україні в умовах блокади морського експорту соя наразі залишається найменш проблемною культурою для реалізації.

Україна може допомогти Євросоюзу перейти від реагування на продовольчі кризи у світі до знаходження шляхів вирішення цих криз.

Стійкість українського агросектору стала взірцем для європейських партнерів, оскільки вона базується на безпрецедентній адаптивності до змін і гнучкості у прийнятті рішень.

В Україні з початком сезону-2026/27 сформувалися стартові ціни попиту на сою нового врожаю, які значно нижче аналогічних у попередні два роки.

Попит на сою в Україні наразі перевищує активність продавців, що підтримує ціни на олійну. На західному кордоні котирування вже почали зростати.

Україна сьогодні відзначає 35-ту річницю незалежності, а разом із нею і 35-річний шлях розвитку агропродовольчого сектору. За цей час галузь трансформувалася від колгоспно-радгоспної системи до аграрного бізнесу, ставши одним із найбільших гравців на світовому ринку.