Світові ціни на пшеницю та кукурудзу у I кварталі 2024 року опустилися до 3-річного мінімуму і продовжили падіння у квітні.
Про це свідчать дані Світового банку (СБ), пише GrainTrade.
Як зазначається, на ринок зерна тиснуть значні обсяги пропозицій з США та рф, а також активний експорт з основних країн-виробників. Але вже наступного сезону значне виробництво буде компенсоване збільшенням споживання.
У I кварталі 2024 року світові ціни на кукурудзу та пшеницю знизилися порівняно з попереднім кварталом на 11% та 4%, а порівняно з I кварталом 2023 року — на 30% та 25% відповідно. За даними ФАО, у березні ціни на американську кукурудзу знизилися порівняно з березнем 2023 року на 33% — до 190,6 $/т, на пшеницю — на 25%, до 274,3 $/т.
У квітні ціни продовжили опускатися на тлі збільшення пропозиції та експорту зернових. Значні урожаї у США, ЄС та рф посилили конкуренцію на світовому ринку.
Так, рф поточного сезону планує експортувати 70 млн т зерна, зокрема 50 млн т пшениці. Експерти IGC оцінюють експорт зерна з рф у 63,3 млн т, а з ЄС — у 47,9 млн т, що відповідає планам Євросоюзу. Для активізації експорту продавці готові опускати ціни, але це не збільшує попит. Так, на тлі значних запасів Китай — основний імпортер пшениці — скоротив її закупівлі у другій половині сезону.
Експерти СБ вважають, що на світові ціни тиснуть високі темпи українського експорту, якому не завадило припинення «зернової угоди» та запровадження обмежень східними країнами ЄС. Але зазначають, що через незначні обсяги постачань Україна впливає на світовий ринок значно менше, ніж США, де виробництво кукурудзи, за оцінками USDA, цьогоріч на 12% перевищить торішній показник та сягне 389,7 млн т завдяки збільшенню площ сівби та значному покращенню урожайності.
Водночас фахівці допускають локальне підвищення цін на зерно в Європі на тлі заборони окремих країн на постачання з України та намірів ЄС запровадити мито на імпорт зерна з рф. Нагадаємо, що Україна та рф є найбільшими постачальниками зерна в ЄС.
Експерти СБ вважають, що наступного сезону світове виробництво зернових залишиться на високому рівні, у чому їх підтримують аналітики ФАО. Водночас усі вони очікують посилення попиту на зерно, зокрема з боку Аргентини, Мексики, Єгипту та Китаю, що виправить баланс на ринку.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Затяжні опади ускладнюють збирання кукурудзи в Україні та збільшують витрати аграріїв.

Ціни попиту на фуражну кукурудзу в напрямку портів Дунаю поточного тижня продовжують перебувати під тиском.

Сьогодні український фермер опинився між двома сильними тисками. З одного боку — дорожчають пальне, логістика, ремонт техніки, насіння, добрива та засоби захисту рослин. З іншого — під час збирання врожаю закупівельні ціни на зерно часто знижуються.

Цього сезону попит на насіння сільгоспкультур дещо менший, ніж торік, адже впливає ціна на товарне зерно та погодні умови. Тому деякі насіннєві компанії не ризикують закладати ділянки, зважаючи на кількість опадів.

Україна та Світовий банк переходять до практичної реалізації проєктів із відновлення зрошення.

Сезон 2026/27 показав, що для українського зернового експорту головним обмеженням дедалі частіше стає не ціна товару, а здатність фізично, безпечно і вчасно доставити його покупцеві. Велика Одеса залишається незамінною для великих суднових партій, але працює під постійним воєнним ризиком. Дунай, який із 2022 року став страховим маршрутом, має власні фізичні та операційні обмеження. У результаті ринок одночасно стикається з дорожчим фрахтом, чергами на Сулінському каналі, нестачею передбачуваності, дорожчим оборотним капіталом і необхідністю постійно тримати резервний маршрут.

За поточного темпу обмеженого експорту без портів Великої Одеси фактично в листопаді Україна матиме дефіцит внутрішніх потужностей для зберігання зерна, який може становити від 8 до 11 млн т.

Світовоий банк (СБ) прогнозує, що цьогоріч світові ціни на сировинні товари зростуть до найвищого рівня з 2022 року, оскільки війна в Ірані порушила постачання ключових ресурсів — нафти та металів.

Зростання економіки України у 2026 році сповільниться до 1,2% з 1,8% минулого року.

Війна на Близькому Сході спричинила різке зростання цін на нафту, газ та добрива, яке разом із транспорними проблемами неминуче призведе до подорожчання продуктів харчування та зростання продовольчої небезпеки.