Чотири іригаційні споруди в Китаї отримали статус Всесвітньої спадщини

Про це повідомляє ChinaTimes ыз посиланням на інформацію Міжнародної комісії з іригації та дренажу.

Серед нещодавно внесених до списку об'єктів — тераси Юаньян Хані в провінції Юньнань, іригаційний проєкт озера Чішань у районі Джуронг провінції Цзянсу, гребля Цзяньцзян у Пенчжоу, провінція Сичуань, та стародавній іригаційний проєкт каналу річки Юндін у районі Ментоугоу міста Пекін.

Вперше збудовані за часів династії Тан (618–907), тераси Юаньян Хані в горах Айлао провінції Юньнань займають площу близько 3740 га і демонструють систему ліс – село – терас – водосховище, яка поєднує сільське господарство та екологію.

Іригаційний проєкт озера Чішань у місті Джуронг був побудований у 239 році н.е. та має історію, що налічує понад 1700 років. Це важлива система зрошення та зберігання води для боротьби з повенями у верхній течії річки Ціньхуай з площею зрошення 77 тис. му (близько 5133 га).

Гребля Цзяньцзян у Пенчжоу датується кінцем династії Західна Хань (206 р. до н. е. – 24 р. н. е.). Вона зрошує 162 тис. му (приблизно 10 800 га) сільськогосподарських угідь і є яскравим прикладом системи зрошення Пінлян з відведенням води.

Проєкт зрошення стародавнього каналу річки Юндін у Ментоугоу, Пекін, складається з п'яти стародавніх каналів разом із навколишніми джерелами та колодязями. Використовуючи вигнутий рельєф річки для забору води, система вміло уникає повеней та накопичення мулу.

Список іригаційних споруд всесвітньої спадщини було створено у 2014 році. З останніми доповненнями, загальна кількість іригаційних об'єктів світової спадщини досягла 200, серед яких 42 зараз знаходяться в Китаї.