Позиція Ради Європейського Союзу щодо тарифів на російські та білоруські добрива, ухвалена 14 березня, повністю ігнорує занепокоєння та пропозиції аграрного сектору.
Про це йдеться у заяві Copa-Cogeca.
Як зазначається, асоціація постійно попереджала європейських законодавців про значні ризики для європейського сільського господарства та продовольчої безпеки, які завдасть запровадження обмежень.
«Пропозиція, яка з'явилася без належної оцінки впливу, не пропонує ані короткострокових рішень, ані чіткої середньо- та довгострокової стратегії пошуку альтернатив», — підкреслюють у Copa-Cogeca, висловлюючи занепокоєння позицією Ради ЄС.
В асоціації зауважили, що добрива мають вирішальне значення для росту сільськогосподарських культур і є основною статтею витрат для європейських фермерів. Це питання має життєво важливе значення для продовольчої безпеки та суверенітету.
«ЄС не може дозволити собі грати в азартні ігри зі своїми сільськогосподарськими ресурсами. Оскільки Європейський парламент готується до голосування з цього питання, ми сподіваємося, що наші занепокоєння будуть почуті», — додали в об’єднанні.
Водночас Copa-Cogeca закликає Єврокомісію негайно скасувати ввізні мита на добрива з третіх країн за межами росії та білорусі, а також запровадження пріоритетного використання гною, для чого внести зміни до Директиви про нітрати.
Крім того, Copa-Cogeca закликає відкласти на один рік запропоновані зміни тарифів на добрива з росії та білорусі, щоб дати можливість ринку адаптуватися, а також ввести обмеження лише на азотні добрива.
«Зрештою, ми закликаємо запровадити моніторинг цін і активувати надійні автоматичні захисні заходи, коли ціни на добрива перевищують референтні рівні», — підсумували в асоціації.

Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Аграрії виступають за те, щоб вступ України до Євросоюзу був передбачуваним, прозорим й економічно стабільним, проте дедалі більше непокояться через надмірно протекціоністський підхід до інтеграції українського сільського господарства.

Державий аграрний реєстр (ДАР) призупиняє приймання заявок на отримання бюджетних субсидій для придбання комплексних мінеральних добрив для сільськогосподарських товаровиробників.

Естонія запровадила заборону на перевезення російського та білоруського зерна своєю територією.

США працюють над масштабною угодою щодо закупівлі калійних добрив у білорусі. За словами президента США Дональда Трампа, їхня ціна буде нижчою за вартість добрив, які країна зараз купує у Канади.

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Фермерські групи Європейського Союзу та Австралії розкритикували нещодавно анонсовану угоду про вільну торгівлю.

М'ясо птиці — серед основних статей українського аграрного експорту в світі та на ринок ЄС. 2023 року близько 41% (173,2 тис. т) від загального обсягу українського експорту м'яса птиці було поставлено до ЄС. Нідерланди (58,9%) та Словаччина (31%) були ключовими імпортерами цієї продукції. Також українська курятина є на ринках Саудівської Аравії (27,3%) та Туреччини (9,2%).