Обсяг світової торгівлі у 2024 році становив рекордні $33 трлн, це на 3,7% більше порівняно з минулим роком.
Про це йдеться у звіті ООН щодо світової торгівлі.
Зазначається, що основним рушієм стали послуги — їхній обсяг зріс на 9% (на $700 млрд), торгівля товарами збільшилася на 2% (на $500 млрд).
Водночас аналітики зауважують, що темпи зростання торгівлі суттєво різнилися між секторами. Торгівля офісним обладнанням та фармацевтичними товарами зростала темпами, значно вищими за середні. А вартість торгівлі в енергетичному секторі різко знизилася у 2024 році.
«У 4 кварталі 2024 року зростання світової торгівлі було найбільш вираженим в агропродовольчій сфері (+4%), комунікаційному обладнанні (+6%), точних приладах (+4%) і транспорті (+5%)», — додають у ООН.
Фахівці підкреслюють, що сільськогосподарська продукція підпадає під одні з найвищих тарифів (мит) у міжнародній торгівлі. Хоча регіональні торговельні угоди та багатосторонні торговельні переговори знизили деякі бар'єри, сільське господарство залишається дуже захищеним у багатьох країнах.
«Експорт сільськогосподарської продукції з країн, що розвиваються, обкладається високими ввізними митами, які в середньому становлять майже 20% відповідно до режиму найбільшого сприяння», — уточнили в ООН.
І додали, що африканські, південноазійські та східноазійські країни, як правило, застосовують відносно високі тарифи на сільськогосподарську продукцію, тоді як у країнах Латинської Америки вони в середньому набагато нижчі. Розвинені країни мають відносно низькі середні тарифи. Однак ці країни також мають одні з найвищих тарифних піків, які можуть перевищувати 100%.
Середні тарифи значно різняться в різних секторах, коливаючись від 8% на овочеву продукцію до 4% на рослинну продукцію.
«Перероблені сільськогосподарські товари обкладаються вищими тарифами, ніж сировинні сільськогосподарські товари. Це називається тарифною ескалацією, яка перешкоджає збільшенню доданої вартості в країнах, що розвиваються», — говориться у звіті.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Удари рф по підприємствах агропереробки створюють додаткові ризики для агросектору України та світового продовольчого ринку, оскільки пошкодження виробничих потужностей впливає на попит на сировину та можливості її реалізації.

Україна з початку вересня експортувала альтернативними маршрутами 630 тис. т агропродукції. Це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики. У серпні цей показник становив 33%.

Класичний страховий ринок не здатний самостійно покрити втрати українських підприємств під час війни через масштаб руйнувань, тому для їх компенсації потрібне залучення державних коштів і допомога міжнародних партнерів.

Автомобільні пункти пропуску в серпні поточного року забезпечили експорт 325 тис. т агропродукції. Це на 12,4% більше, ніж у липні (289,2 тис. т), і на 23,7% перевищує обсяги аналогічного місяця минулого року.

Сільськогосподарські кооперативи відтепер можуть через Державний аграрний реєстр (ДАР) подавати заявки на відкритий експорт сої та ріпаку.

Європейський Союз у січні – червні 2026 року експортував до України агропродукції на €2,32 млрд. Це на €247 млн, або 12% більше показника аналогічного періоду 2025 року.

росія систематично атакує українську аграрну та портову інфраструктуру, цивільні судна й морські маршрути, намагаючись підірвати експортний потенціал України.

Дефіциту продуктів в Україні немає і не очікується, є проблеми з логістикою.

Ель-Ніньйо найближчими місяцями може спричинити ще більше екстремальних погодних явищ у різних регіонах світу.

Із 1 липня 2026 року набула чинності Угода про всеосяжне економічне партнерство між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами, яка передбачає створення зони вільної торгівлі між двома країнами.