Обсяг світової торгівлі у 2024 році становив рекордні $33 трлн, це на 3,7% більше порівняно з минулим роком.
Про це йдеться у звіті ООН щодо світової торгівлі.
Зазначається, що основним рушієм стали послуги — їхній обсяг зріс на 9% (на $700 млрд), торгівля товарами збільшилася на 2% (на $500 млрд).
Водночас аналітики зауважують, що темпи зростання торгівлі суттєво різнилися між секторами. Торгівля офісним обладнанням та фармацевтичними товарами зростала темпами, значно вищими за середні. А вартість торгівлі в енергетичному секторі різко знизилася у 2024 році.
«У 4 кварталі 2024 року зростання світової торгівлі було найбільш вираженим в агропродовольчій сфері (+4%), комунікаційному обладнанні (+6%), точних приладах (+4%) і транспорті (+5%)», — додають у ООН.
Фахівці підкреслюють, що сільськогосподарська продукція підпадає під одні з найвищих тарифів (мит) у міжнародній торгівлі. Хоча регіональні торговельні угоди та багатосторонні торговельні переговори знизили деякі бар'єри, сільське господарство залишається дуже захищеним у багатьох країнах.
«Експорт сільськогосподарської продукції з країн, що розвиваються, обкладається високими ввізними митами, які в середньому становлять майже 20% відповідно до режиму найбільшого сприяння», — уточнили в ООН.
І додали, що африканські, південноазійські та східноазійські країни, як правило, застосовують відносно високі тарифи на сільськогосподарську продукцію, тоді як у країнах Латинської Америки вони в середньому набагато нижчі. Розвинені країни мають відносно низькі середні тарифи. Однак ці країни також мають одні з найвищих тарифних піків, які можуть перевищувати 100%.
Середні тарифи значно різняться в різних секторах, коливаючись від 8% на овочеву продукцію до 4% на рослинну продукцію.
«Перероблені сільськогосподарські товари обкладаються вищими тарифами, ніж сировинні сільськогосподарські товари. Це називається тарифною ескалацією, яка перешкоджає збільшенню доданої вартості в країнах, що розвиваються», — говориться у звіті.

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Державна служба з питань безпечності харчвих продуктів та захисту споживачів сформувала перелік експортерів ячменю, кукурудзи та сої до Китайської Народної Республіки (КНР).

Агровиробники із 18 областей України взяли участь у практичному навчанні за програмою «Квиток до ЄС».

Всесвітня продовольча програма ООН (WFP) готова працювати з обсягом до 1 млн т українського зерна для своїх гуманітарних операцій у разі забезпечення необхідного фінансування закупівлі та логістики.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Організація об'єднаних націй (ООН) разом із Туреччиною працюють над переговорами між Україною та росією про перемир’я в Чорному морі, щоб налагодити постачання зерна.

Наприкінці вересня Українсько бобово-соєва асоціація (УБСА) зібрала представників агробізнесу та міжнародної торгівлі з 30 країн світу у Мерсіні в Туреччинні на AgroFoodSummit 2026.

Угода про вільну торгівлю між урядами України та Туреччини набрала чинності сьогодні, 1 жовтня 2026 року. Документ було укладено у лютому 2022 року, а ратифіковано у липні поточного року.

Європейський Союз у січні – липні 2026 року експортував до України агропродукції на €2,68 млрд. Це на €239 млн, або 10% більше показника аналогічного періоду 2025 року.

Кабінет Міністрів України затвердив оновлені форми документів для імпорту живих тварин, харчових продуктів і кормів.