Обіцяної зовнішніми партнерами фінансової допомоги на 2025 рік повністю достатньо для того, щоб Національний банк України мав змогу перекривати дефіцит валюти на міжбанківському валютному ринку.
Тож НБУ повною мірою зможе контролювати обмінний курс, повідомив у коментарі LIGA.net голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.
Він вважає, що бажання НБУ послаблювати гривню найближчими місяцями буде мінімальним.
«Знімається ризик сталого дефіциту платіжного балансу. Резервів буде достатньо для того, щоб закривати потреби та дисбаланси», — зазначає він.
На думку Віталія Ваврищука, коли інфляція почне сповільнюватися ближче до літа, НБУ може дещо прискорити темпи девальвації.
«Думаю, що за будь-яких обставин послаблення гривні відносно долара більш як на 10-12% протягом 2025 року можна повністю виключити. Ми вбачаємо курс на рівні 45,7 грн/долар наприкінці наступного року», — прогнозує він.
Одним із факторів тиску на гривню у 2025 році член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин називає очікування дефіциту валютних надходжень через рік. Також, на його думку, український експорт потребує стимулювання й конкурентних переваг у вигляді послаблення курсу.
«На жаль, підвищення тарифів державних монополій, як-от «Укренерго», «Укрзалізниця», значно погіршує конкурентоздатність деяких секторів економіки (металургія, виробництво та логістика будматеріалів тощо), а отже можна очікувати нестачу внутрішнього виробництва, яку потрібно буде покривати імпортом. Зрозуміло, що імпорт буде потрібен для відновлення, для задоволення потреб населення, яке повертатиметься до нормального життя. Зберігається тотальна паливна залежність. Не кажучи вже про сировину, основу експорту, й всебічну потребу в імпорті товарів глибокого перероблення», — говорить Шевчишин.
Ще важливим моментом фахівець бачить необхідність України перейти до більш ліберальної моделі валютного курсоутворення та зняття валютних обмежень напередодні етапу відновлення. А зняття обмежень призведе до потужного тиску на платіжний баланс і українські валютні резерви з відповідним тиском на гривню.
Також, на думку Шевчишина, не варто забувати про накопичені за роки війни інфляційні дисбаланси та інші валютні перекоси, які не знайшли свого відображення в курсових коливаннях.
«Ці фактори будуть даватися взнаки. Якщо прибрати фактор жорсткого контролю НБУ, то ми могли б мати на 2025 рік курс 47,2-52,8 грн/долар. А так, ймовірно, в боротьбі зі стримуванням інфляції Нацбанк буде максимально протистояти виходу курсу за червоні лінії й утримуватиме його на погоджених рівнях у межах 45-46 грн/долар», — зазначає він.

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

На Полтавщині школярів навчають керувати трактором за допомогою VR-тренажерів

За підсумками року гривня може бути нижче за закладений в держбюджеті середньорічний курс на рівні 45,7 грн за долар і досягти 47-48 грн за долар та 56-57 грн за євро.

Дефіцит зовнішньої торгівлі України в першій половині 2026 року вже досяг $28,3 млрд, попит на іноземну валюту дуже високий. Україна втрачає за кожен день зупинки чорноморських портів близько $70 млн експортних надходжень.

Експорт соняшникової олії з України через порти після серії атак майже зупинився.

Українська гривня піднялася в списку найбільш недооцінених валют світу за індексом «Біг-Мака».

Зростання цін на харчові продукти буде продовжуватися в другій половині 2025 р. — першій половині 2026 р.

Курс долара цього тижня може повернутися до позначки 42 грн, а курс євро — стабілізуватися на рівні 49 грн.

Минулого року економічні очікування будувались на припущеннях про стабільну фінансову підтримку партнерів і завершення війни, але цьогоріч ці фактори залишаються невизначеними. До того ж 100% аналітиків припускають, що війна триватиме протягом усього 2024 року. А основними ризиками є відсутність міжнародного фінансування, зупинка зернового коридору та проблеми з експортом наземними шляхами.

Ціни на зернові на світових ринках минулого тижня знизилися на тлі дисбалансів через торговельні обмеження на імпорт у США і відповідні дії Китаю та Європи.

Ціни на зернобобові на світових ринках знизилися під впливом високої пропозиції американського зерна і торговельної війни між США і Китаєм. За підсумками тижня на Чиказькій товарно-сировинній біржі СМЕ липневі контракти на пшеницю втратили 2% до 503 USD/100буш, на кукурудзу — 1,2% до 378 USD/100буш, на сою — 1,4% до 917,5 USD/100буш.

На Чиказькій товарно-сировинній біржі СМЕ минулого тижня липневі контракти на пшеницю знизилися на 1,1% до 520,00 USD/100буш, на кукурудзу на 4,1% до 377,75 USD/100буш, на сою — на 4,8% до 969,25 USD/100буш.