Гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель у 2026 році просувається критично повільно.
Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram.
Він зазначив, що, згідно з урядовими даними, наприкінці весни було завершено лише 5 угод на площі 0,6 тис. га загальною вартістю 38,4 млн грн. У квітні й травні кількість нових замовлень за весь час дії програми з розмінування застигла на одній позначці — 125 угод для розмінування 24,9 тис. га вартістю 1,573 млрд грн. Тобто у травні нових замовлень на розчищення с/г землі не було.
Нардеп наголосив, що темпи розмінування також показують скромні результати. В середині весни було закрито 5 угод, площа робіт — 0,4 тис. га. На ці завдання було виділено 24,5 млн грн. Паралельно з’явилося 4 нові замовлення щодо очищення 2,2 тис. га земель від мін. Такий обсяг робіт оцінюється в 165 млн грн.
Тим часом у травні тривало розмінування с/г земель у межах 27 договорів. Загальна площа робіт — 8,7 тис. га. Окрім цього, наприкінці весни Центр гуманітарного розмінування оголосив 37 аукціонів із метою розмінування площ в 6,5 тис. га. Вартість таких робіт може скласти понад 760 млн грн.
«Цьогоріч у бюджеті на гуманітарне розмінування передбачено 2 млрд грн. Минулого року з передбачених 2,2 млрд грн було використано лише 1,27 млрд грн, невикористаним залишився резерв у розмірі майже 1 млрд грн. Сьогодні ми бачимо чіткий і цілком реальний ризик, що ситуація повториться і в 2026 році», — прогнозує Гетманцев.
Він закликав терміново масштабувати та змінювати підходи до гуманітарного розмінування.
«Вибухонебезпечними предметами забруднено 9,85 млн га земель. На потенційно небезпечних територіях проживають близько 6,4 млн громадян України. Наші фермери мають право працювати на землі, не наражаючи своє життя на ризики, а українські родини та діти — жити в безпеці. І завдання нашої держави — забезпечити їм це право», — резюмував парламентар.

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Атаки росії в Чорному морі можуть спровокувати глобальну продовольчу кризу, яка найбільше вдарить по найбідніших країнах світу.

Міністерство економіки та довкілля України підготувало та затвердило перелік промислової техніки та обладнання вітчизняного виробництва для практичної реалізації програми компенсації 15% вартості, яку відновили минулого тижня.

Агротехнологічна компанія «Сингента» і страхова компанія UNIQA презентували програму «Покрова» — страхування товарів «Сингента» від воєнних ризиків на складах українських агровиробників.

Аграрії Харківської, Херсонської та Миколаївської областей можуть отримати допомогу для відновлення сільськогосподарського виробництва на землях, які постраждали від замінування та інших вибухонебезпечних предметів.

Обсяги державного фінансування аграрного сектору в проєкті бюджету на 2027 рік після ухвалення у першому читанні залишились без змін.

Верховна Рада України сьогодні, 28 жовтня, ухвалила в першому читанні (за основу) проєкт державного бюджету на 2027 рік.

Українська лабораторія якості та безпеки продукції агропромислового комплексу посідає особливе місце в Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Про роль лабораторії в системі біобезпеки, її значення для бізнесу та про те, чи здатен ШІ замінити дослідників — у розмові з директоркою УЛЯБ АПК, д. біол. н., проф. Валентиною Корнієнко.

Український бізнес скаржиться депутатам на проблему із припиненням відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) в останні три тижні.

Програми «Доступні кредити 5-7-9%» та розширення страхування воєнних ризиків потребують десятків мільярдів гривень, ці кошти можна взяти з «Національного кешбеку».