Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулась до голови Національного банку України Андрія Пишного з проханням змінити валютне регулювання стосовно фіксованого курсу гривні до іноземних валют і повернути гнучкий валютний курс.
Про це говориться у повідомленні УКАБ.
Як йдеться у зверненні, з початком повномасштабної війни, яку розв’язала рф проти України, зазнали суттєвих руйнувань і пошкоджень багато об’єктів інфраструктури, житловий фонд, об’єкти бізнесу, в т.ч. об’єкти сільського господарства. Крім того, через російську воєнну агресію виник ряд інших проблем: суттєве подорожчання логістики, занизькі закупівельні ціни на аграрну продукцію, затримки з відшкодуванням експортного ПДВ, які поставили агросектор, котрий завжди був рушієм економіки України, на межу рентабельності.
Водночас на початку війни НБУ запровадив фіксований офіційний курс гривні до долара США.
«Ми розуміємо, що зазначені дії були спрямовані на підтримку стійкості економіки в умовах війни. Проте на сьогоднішній день, коли підприємства та компанії потроху відновлюють активну роботу та намагаються усіляко підтримати економіку країни, існування кількох курсів — офіційного, безготівкового та готівкового, фіксованого і вільного — лише шкодить та породжує зловживання», — наголошується у зверненні.
Для експортерів аграрної продукції, які з відкриттям зернового коридору намагаються вивезти зібраний урожай та урожай минулого року, тим самим підтримати продовольчу безпеку у світі та наповнити державний бюджет валютною виручкою від експортних операцій, фіксований валютний курс є, по суті, додатковим податком, адже тепер вони втрачають близько 20% валютної виручки через різницю в курсах, пояснюють в УКАБ.
«Наразі закупівля ресурсів (наприклад, насіння, добрива, засоби захисту рослин) відбувається за комерційним курсом, в той час як продавати аграрії вимушені за фіксованим курсом. Така ситуація створює додаткове податкове навантаження на легальний аграрний бізнес та водночас стимулює роботу чорного готівкового ринку», — пояснюють експерти.
Враховуючи вищезазначене, УКАБ закликає керівництво НБУ підтримати експортну галузь України та прийняти рішення про повернення до гнучкого валютного курсу.
УКАБ переконаний, що саме цим заходом ми зробимо ще один крок для забезпечення агросектору можливостями для безперервної роботи і гарантій громадянам України стійкої продовольчої безпеки під час війни.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Україні для стабільного експорту необхідно не лише вирішити проблеми альтернативної логістики, а й надати судновласникам надійні гарантії безпеки через механізми страхування.

Український агробізнес продовжує працювати в умовах, де безпекові ризики безпосередньо впливають на логістику, собівартість і фінансові результати компаній. Непередбачуваність витрат, перебудова експортних маршрутів, волатильність цін на пальне та дефіцит оборотного капіталу змушують бізнес по-новому підходити до управління ризиками.

Обсяг експорту основних груп агропродовольчої продукції з України становив близько 2,15 млн т, що на 41,5% менше, ніж у липні, коли було експортовано 3,67 млн т.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent представили програму LFM 2026 – XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями», яка відбудеться 8 вересня 2026 року в Києві.

Національний банк України (НБУ) тимчасово збільшив з 120 до 150 днів граничні строки розрахунків за експортом аграрної продукції.

Щоб підтримати аграрний сектор в умовах заблокованих чорноморських портів, урядом прийняті три рішення: переглянуто мінімальні експортні ціни, змінені умови фінансування аграріїв за програмою «5-7-9%» на обігові цілі та прийнято рішення про надання державних гарантій на портфельній основі.

Національний банк України (НБУ) дозволив банкам не визнавати дефолт боржників у разі короткострокової (до одного року) реструктуризації заборгованості через фінансові труднощі, спричинені війною, а також пом’якшив вимоги до врахування аграрної продукції як застави.

За підсумками року гривня може бути нижче за закладений в держбюджеті середньорічний курс на рівні 45,7 грн за долар і досягти 47-48 грн за долар та 56-57 грн за євро.

Дефіцит зовнішньої торгівлі України в першій половині 2026 року вже досяг $28,3 млрд, попит на іноземну валюту дуже високий. Україна втрачає за кожен день зупинки чорноморських портів близько $70 млн експортних надходжень.

Експорт соняшникової олії з України через порти після серії атак майже зупинився.