Ексклюзиви

Лише промислове виробництво зможе забезпечити країну і свіжою картоплею, і сировиною для переробки. Ефективність такого картоплярства значно вище дрібного.

Господарство «РО-САД» вирощує абрикоси, які будуть максимально безпечними для вживання і не зашкодять здоров’ю споживача.

Загалом по Україні професійних сховищ дуже мало — приблизно на 300 тис. т. Тоді як фактична потреба складає 1 млн 300 тис. т.

Багато українських компаній входили в сезон із розрахунку, що після розподілу в новому році торговельних квот ринок Китаю запрацює для української кукурудзи. Але його цього року може й не бути, оскільки насправді квоти невеликі.

У ФГ «РО-САД» на Херсонщині закладати абрикосовий сад почали у 2019 році. На першому етапі закладки саду господарство витратило $100 тис., а щоб утримувати його протягом 5 років, необхідно ще майже $100 тис.

Виробники мають зосередитись на зменшенні собівартості виробництва агропродукції та збільшення обсягів виробництва.

Меморандум про обʼєднання Асоціації бобових України (СВСБУ) та асоціації «Українська соя» та створення нової «Української бобово-соєвої асоціації» у межах Всесвітнього дня бобових в Україні 2025 року був підписаний сьогодні, 30 січня.

Погода на Херсонщині дуже посушлива. Пшениця, яку аграрії збирали в червні, «бачила» останній дощ на початку квітня 2024 року. Вологи в ґрунті недостатньо, тому рятуються зрошенням і проводять відповідні агрономічні заходи.

Поки Україна не може повністю забезпечити себе часником і покриває лише 30% власних потреб у цьому овочі. Але за систематичного розвитку галузі та будівництва сховищ для зберігання часнику можна досягти вищого рівня забезпечення.

У ФГ «Моя Земля 2015», яке стало фіналістом Всеукраїнського конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН», весною сіятимуть сою та соняшник. Щодо кукурудзи ще розмірковують, можливо, це будуть незначні площі. А також у господарстві зараз вивчають гарбуз.

Унікальний сорт часнику української селекції Любаша став символом якості та надійності, який визнано не лише в Україні, але й за кордоном.

У 2023 році компанія «ТАС Агро» переробила весь соняшник і ріпак. Торік не було сенсу займатися переробкою, оскільки цей сезон є роком агровиробника, а не переробника.

Пасічне господарство «Конюшина» з Канева Черкаської області минулого сезону викачало близько 20 т меду. Акацієвого, який є бестселером продажів, майже немає. А лісового — реалізували лише половину.

Якщо тепла погода триватиме й надалі, то весняні роботи у сільгоспвиробників почнуться раніше.

В обробітку АПП «Золота Нива» 1800 га земель Зборівської громади Тернопільської області. Під урожай 2025 року в господарстві посіяли озимі пшеницю та ріпак.

Мінімальна собівартість вирощування часнику в Україні на сьогодні складає $1-1,5. Але зважаючи на всі затрати, пов’язані з подальшим зберіганням протягом зимового періоду, вартість такого часнику сягає 80-120 грн/кг за калібр 5+.

Для компанії «ТАС Агро» ключовою культурою залишається ріпак, посіви якого цього сезону збільшили з 8 тис. га до 15 тис. га. Сіяли культуру за технологією strip-till сівалками прямого посіву, що дало змогу отримати якісні сходи.

Пасічне господарство «Конюшина», що на Черкащині, має широку лінійку меду, крем-меду, меду з горішками. З новинок у асортименті — мед і крем-мед у стіках.

Ніхто з великих агрокомпаній поки що не виграв жодного лоту в аукціонах Фонду держмайна «Земельний банк», оскільки всі рахують гроші. Переможцями здебільшого стають локальні компанії або фермерські господарства.

Попит на насіння для забезпечення посівної кампанії 2025 року задовольнятиметься вітчизняною, зарубіжною селекцією та імпортом насіння.