Ексклюзиви

ТОВ «Світанок Старі Маяки» на Одещині розробило власну систему управління господарством (Farm Management System, FMS) без програмування — на базі безкоштовних інструментів Google.

Основні просапні сільгоспкультури — кукурудза та соняшник на сьогоднішній день у західних областях України в більш-менш задовільному стані, але на розвиток рослин впливає нестача опадів. Особливо брак вологи проявляється на посівах кукурудзи.

Обстеження соняшникових полів на Харківщині та Полтавщині показали, що загалом посіви виглядають по-різному, й різні хвороби вже проявляються на рослинах.

Компанія «Грін фьючерс інжиніринг», яка займається розробкою, виробництвом і продажем обладнання для професійних систем гідропоніки, а також має свою вертикальну ферму в Дніпрі, розробила повністю автоматизовану систему контролю вирощування, яка дозволяє управляти всіма процесами без участі агронома.

Господарство у Київській області, яке спеціалізується на вирощуванні озимого часнику, збільшило вихід преміальної фракції 55+ мм до 92% з 60%, зменшило втрати врожаю під час зберігання з 20% до 3% завдяки системі примусової вентиляції, споживання води зменшено на 40%, а добрив — на 25% шляхом точної фертигації.

У той час, коли більшість господарств роблять ставку на оновлення технічного парку, ФГ «Вишневе Агро» з Полтавщини пішло іншим шляхом — інтелектуальної модернізації вже наявної техніки. І цей підхід дав свій результат.

Сьогодні є дві причини, які гальмують розвиток технологій: війна та пов'язані з нею засоби РЕБ (коли працює РЕБ, навігація зупиняється), а також страхи аграріїв керувати з телефона апаратом, який літає. Проте агродронові технології йдуть у ногу з часом, така техніка може проводити диференційовані внесення, що є економічно вигідним.

У цукровій галузі надзвичайно гострою залишається проблема кадрового забезпечення. Виробництво цукру — це складний високотехнологічний процес, що потребує вузькопрофільних фахівців із багаторічним практичним досвідом. Водночас система підготовки таких кадрів в Україні фактично відсутня, а швидко замінити їх на ринку праці, зокрема іммігрантами, неможливо.

Основним покупцем українського цукру сьогодні є країни Близького Сходу, які за результатами 9 місяців 2025/26 МР формують 50% від загального експорту цукру. Частка ЄС в експорті становить 18%, Балканських країн – не членів ЄС — 11%. Останніми місяцями активно зростає експорт до країн Середньої Азії, передусім Узбекистану. Вони вже випередили Балкани, сформувавши 14% експорту.

На рекордно низькі площі посівів цукрових буряків цього року вплинув комплекс факторів. Серед ключових причин — низька ціна на цукор.

Найбільше теплиць зараз будують аграрії у Житомирській, Миколаївській і Одеській областях. Але найближчими роками до тунельних теплиць прийдуть і агровиробники Вінниччини, адже зміна клімату практично заганяє окремі сектори під плівку.

Сьогодні ринкова ціна на цукор нижча економічно обґрунтованого рівня. При цьому витрати на вирощування буряків і виробництво цукру останніми роками суттєво зросли.

Угодою про асоціацію України з ЄС передбачено, що квоти переглядатимуться кожні 5 років. У зв’язку з повномасштабною війною і запровадженням режиму ATM терміни змістились, тому перегляд квот очікується з 1 січня 2028 року. Водночас, якщо Україна пришвидшено інтегрується в ЄС, то, можливо, є шанс повернутись до режиму вільної торгівлі цукром.

Сезон збору спаржі в господарстві INSTAFERMA, що на Житомирщині, розпочався дуже пізно — 5 травня.

Площі під цукровим буряком у Європі скорочуються другий рік поспіль через падіння ціни на цукор. Остаточні дані ще не оприлюднені, однак, за попередніми оцінками, загальне скорочення посівних площ у ЄС складе близько 9% до минулого року.

Сільськогосподарське підприємство «Рови Агро» (Київська область) цього року втратило 85% насаджень ожини через несприятливі погодні умови.

За даними НАЦУ «Укрцукор», цьогоріч цукровими буряками засіяно близько 162 тис. га. Виходячи з цих площ, початковий прогноз виробництва цукру становить близько 1,2 млн т.

Подружжя фермерів Олени та Сергія Панчуків із Житомирщини придбали машину для збору спаржі українського виробника з Сум.

ТОВ «Фудреформ» на Чернігівщині створило R&D-комплекс, де є борошномельний відділ, пекарня, також виробляють інгредієнти для м’ясних продуктів, ковбасні вироби, м’ясні напівфабрикати, спеції, варять соуси, маринади, заходять у сироваріння.

Органічний виробник шоколаду з Полтавщини Meetty Chocolate презентував новинку — горіхи та ягоди в шоколаді.