Таку думку висловив один із авторів законопроекту №7350 (щодо мораторію на продаж земель с/г призначення до 1 січня 2019 року), народний депутат Сергій Лабазюк.
За його словами, профільний аграрний комітет ВР одностайний в наступному: для відкриття ринку землі необхідно завершити інвентаризацію і розмежування земель сільськогосподарського призначення (державної, комунальної та приватної власності); провести загальнонаціональну нормативно-грошову оцінку земель с/г призначення; вдосконалити процедуру реєстрації земель.
За словами політика, цих аргументів достатньо, щоб зрозуміти, чому поки наша країна не може запустити повноцінний ринок землі.
«Саме тому є необхідність продовжити мораторій на продаж чи іншим способом відчуження земель сільгосппризначення та напрацювати детальну покрокову процедуру введення в економічний обіг сільськогосподарських земель», — наголосив Сергій Лабазюк.
При цьому він зазначив, що головне на сьогодні в питанні мораторію — не спекулювати на земельній темі й «не забалакувати її для отримування політичних балів».
«Треба нарешті відповідально підійти до вирішення даного питання і розібратися з гамлетівським: бути чи не бути? Що маємо на сьогодні? Робоча група напрацьовує законодавчі зміни, залучені аграрні асоціації, громадськість, фермери. Хочу вірити, що нам вдасться напрацювати пакет законопроектів вже в найближчі місяці. Вони обов'язково будуть представлені на обговорення громадськості, а після того лише будуть вноситися до сесійної зали. Тому щоб не створити колапсу в земельному питанні — потрібно діяти. Бо є люди, які хочуть продавати землю, є ті, хто не хоче продавати. Наше завдання — забезпечити можливості всім», — додав Лабазюк.
Світлана Плішко, AgroPortal.ua

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Кабінет Міністрів включив до державного реєстру індустріальний парк «Ф’юче Індастрі хаб», який розташовуватиметься у місті Волочиськ Хмельницької області.

Розвиток агробізнесу в питанні біоенергетики має дуже великі перспективи.

Аграрний комітет ВРУ буде пропонувати уряду не підвищувати відсоток податків, а стимулювати розвиток галузі через переробку.