Таку думку висловив один із авторів законопроекту №7350 (щодо мораторію на продаж земель с/г призначення до 1 січня 2019 року), народний депутат Сергій Лабазюк.
За його словами, профільний аграрний комітет ВР одностайний в наступному: для відкриття ринку землі необхідно завершити інвентаризацію і розмежування земель сільськогосподарського призначення (державної, комунальної та приватної власності); провести загальнонаціональну нормативно-грошову оцінку земель с/г призначення; вдосконалити процедуру реєстрації земель.
За словами політика, цих аргументів достатньо, щоб зрозуміти, чому поки наша країна не може запустити повноцінний ринок землі.
«Саме тому є необхідність продовжити мораторій на продаж чи іншим способом відчуження земель сільгосппризначення та напрацювати детальну покрокову процедуру введення в економічний обіг сільськогосподарських земель», — наголосив Сергій Лабазюк.
При цьому він зазначив, що головне на сьогодні в питанні мораторію — не спекулювати на земельній темі й «не забалакувати її для отримування політичних балів».
«Треба нарешті відповідально підійти до вирішення даного питання і розібратися з гамлетівським: бути чи не бути? Що маємо на сьогодні? Робоча група напрацьовує законодавчі зміни, залучені аграрні асоціації, громадськість, фермери. Хочу вірити, що нам вдасться напрацювати пакет законопроектів вже в найближчі місяці. Вони обов'язково будуть представлені на обговорення громадськості, а після того лише будуть вноситися до сесійної зали. Тому щоб не створити колапсу в земельному питанні — потрібно діяти. Бо є люди, які хочуть продавати землю, є ті, хто не хоче продавати. Наше завдання — забезпечити можливості всім», — додав Лабазюк.
Світлана Плішко, AgroPortal.ua

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Обсяг сільськогосподарських земель, що раніше перебували під мораторієм і були залучені в обіг, в Україні станом на вересень становить 1,159 млн га.

Ринок землі сільськогосподарського призначення у серпні 2026 року помітно сповільнився.

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Кабінет Міністрів включив до державного реєстру індустріальний парк «Ф’юче Індастрі хаб», який розташовуватиметься у місті Волочиськ Хмельницької області.

Розвиток агробізнесу в питанні біоенергетики має дуже великі перспективи.

Аграрний комітет ВРУ буде пропонувати уряду не підвищувати відсоток податків, а стимулювати розвиток галузі через переробку.