На цьому наголосив Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук, говориться у повідомленні выдомства.
Він нагадав, що енергетичні культури як джерело біомаси для виробництва енергії вже давно використовують у провідних країнах ЄС, наприклад, Італії, Німеччині, Швеції. В Україні є близько 4 млн га малородючих земель, які варто задіяти під енергокультури. Мова йде про такі області, як, наприклад, Київська, Житомирська, Чернігівська, Львівська.
«За оцінками експертів, використання енергокультур в енергетичних цілях, при врожайності 11,5 млн т з 1 млн га, допоможе щорічно заощаджувати близько 5,5 млрд м3 газу. Якщо охопити весь потенціал — 4 млн га цих культур, то обсяг заміщення газу сягне 20 млрд м3, а це 2/3 потреб країни в газопостачанні», — підрахували у Держенергоефективності.
Зважаючи на такий потенціал, агентство прагне зміцнювати співпрацю з місцевою владою, спільними зусиллями презентувати інвесторам конкретні точки входу для будівництва генеруючих потужностей на біомасі та демонструвати переваги вирощування енергокультур для забезпечення їх сировиною.
Підкріплюючи свої слова, Савчук презентував учасникам заходу успішний приклад вирощування енергетичної верби в Україні компанією «Салікс Енерджі». Площа плантацій складає 1 700 га, урожайність — 34000 т/рік, а заміщення газу — 10 млн м3 газу/рік.
Крім цього, є приклади вирощування енергетичної тополі на Львівщині та Житомирщині.
Голова Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха також акцентував увагу на тому, що для прискорення розвитку біоенергетики потрібно значною мірою використовувати аграрну біомасу та енергетичні культури.
Як відзначили у відомстві, розвинути цей сектор допоможе створення електронної платформи торгівлі біопаливом. Для цього Держенергоефективності спільно з БАУ розробляє законодавчу базу.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Багатовекторність стала для ТОВ «Агроплант» на Черкащині основою стабільності та дала змогу мінімізувати ризики. Стратегія, спрямована на отримання продукції із доданою вартістю з вирощеної сировини, паралельно з рослинництвом передбачала розвиток тваринництва та переробки. За 20 років підприємству вдалося побудувати власну аграрну екосистему, яка гармонійно функціонує і дає гарний результат.

Французький фермер Давід Моро інвестував €4 млн у встановлення 6 тис. сонячних панелей над виноградником, щоб захистити лозу від спеки, граду та заморозків. Водночас він втратив право продавати отриману продукцію під захищеним географічним найменуванням Cognac.

У Лондоні відкриють першу у світі громадську сауну, яка працюватиме на біогазі, отриманому з харчових відходів місцевих жителів. Проєкт є частиною екологічної ініціативи із розвитку міського фермерства та циркулярної економіки.

У Вінницькій області на 11 га вирощують міскантус. На Житомирщині цією рослиною, яку в народі називають «слонова трава», засадили 110 га.

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України та Німецьке енергетичне агентство співпрацюватимуть у запровадженні повноцінного реєстру біометану в Україні.

Валовий дохід від експорту з 1 га кукурудзи — 1 100 євро, в той час як ціна за 1 га енергетичної культури та вироблений з неї метан складе 5 000 євро.

Уряд звільнив Валерія Безуса з посади голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження.

Розвиток біоенергетики в Україні вимагає партнерства усіх зацікавлених сторін.
