AgroCheck

«Галицька сорока» — сімейне фермерське господарство на Львівщині — починало свою діяльність із вирощування малини, ожини, лохини. На початку свого існування працювали на ринок свіжих ягід. Але перші й останні збори малини були не такими великими за обсягом, як хотілось би, тож логістика і продаж такої сировини стали невигідними. Тоді власники задумались про переробку, а перше вино виготовляли виключно для себе, як метод збереження ягоди.

Створити повністю автоматизовану ферму для вирощування зелені та овочів із дослідним майданчиком підбору освітлення та живильних розчинів для рослин завдяки автоматичному вузлу фертигації власної розробки — сьогодні цілком реально.

Власник ФГ «Боднюк» Віктор Боднюк почав будувати фермерське господарство зі свого паю ще в 2012 році. Крок за кроком завдяки довірі людей побудувалося підприємство в 1300 га. Вирощуючи кукурудзу, соняшник, ріпак, пшеницю, ячмінь, у господарстві використовують зазвичай традиційну технологію обробітку.

Робота з перевіреними дистриб’юторами дозволяє уникнути проблеми втрати врожаю через використання підробок засобів захисту рослин.

Більшість європейських тепличників припинили вирощувати овочі на зиму через високі ціни на газ. Водночас турецькі виробники завойовують ринок ЄС: вони опалюють теплиці геотермальною водою, яка набагато дешевша за газ, відповідно й ціна на їхні фрукти-овочі стає більш доступною для споживачів.

На овечій фермі «Дубовий Кут» за добу переробляють 224 л молока. Для виробництва 1 кг овечого сиру потрібно 10 л молока, але ближче до осені, коли молоко стає густішим, його потрібно менше. До того ж в овечому молоці можна зварити сир із сироватки (жентиці), вурду (рікотта), не додаючи ферментів.

Зернова компанія «ХОРС» працює в Черкаській області та має близько 13 тис. га орних земель. Вирощують кукурудзу, соняшник, пшеницю, гречку, просо та ріпак. У своїй роботі на підприємстві використовують як плуги, так і глибокорозпушувачі чи дисколапові агрегати.

Застосування хімічних засобів захисту рослин все частіше призводить до появи стійкості до їхньої дії. Існує багато різновидів застосування пестицидів, що дозволяють зменшити можливість прояву негативних наслідків та розширити спектр їхньої дії, одним із яких є бакові суміші.

Цей рік на Сумщині був щедрим на медозбір. Тут відкачали і сади, і ріпак, і акацію, і липу, ну й, звісно, соняшник, який дає найбільшу кількість меду, оскільки до його цвітіння бджолосім'ї розвинені в повну силу. Однак цього сезону не було гречаного меду — аграрії Сумщини гречки сіяли мало, а пасічникам кочувати під час війни нереально, адже регіон знаходиться близько до кордону з країною-агресором.

У Науково-методичному центрі вищої та фахової передвищої освіти презентували літопис «Освіта у вогні», в якому зібрано реальні свідчення про воєнні злочини росії проти українського народу очима освітян та студентства з усієї України.

Зіткнувшись із великими руйнуваннями та збитками, спричиненими російським вторгненням, Україна завбачливо почала розробляти план відновлення своєї економіки, поки війна все ще триває.

Багато захворювань кукурудзи присутні у прихованому вигляді в ґрунті. Їх складно виявити і, як наслідок, уникнути зараження навіть за дотримання правильної сівозміни та всіх агротехнічних заходів. Насамперед це може проявитись у господарствах, які вирощують кукурудзу в монокультурі 6 і більше років на одному місці.

Останніми роками на ягідному ринку України спостерігаються певні зміни. Донедавна провідне місце в ягідному бізнесі посідала суниця садова, проте після впровадження сучасних технологій переробки продукції (шокове заморожування, сублімація, фруктові порошки) та переорієнтації ринків збуту плодово-ягідної продукції на європейські та азійські, переробники стали цікавитися й іншими ягідними культурами, зокрема лохиною, малиною, смородиною, порічками, ожиною. Зріс інтерес й до малопоширених ягідних культур.

Україна є потужною аграрною державою, в чому ми всі та світ мали змогу пересвідчитися в 2022 році. З огляду на це інноваційний розвиток аграрного сектора — важливий елемент розбудови та розвитку держави. Одним із найвагоміших напрямів розвитку сільського господарства є підвищення ефективності зернового комплексу України та світу, а також збільшення урожайності та покращення якості врожаю.

У 2015 році Артем Падалко переїхав із Горлівки до Святогірська. Тут він з нуля побудував і за рік відкрив свою пекарню. Хліб і випічку продавали мешканцям Донеччини та Харківщини. Через окупацію міста виробництво довелося зупинити.

Навесні цього року у керівника відділу досліджень та розвитку ТОВ «Сервісагротех» (Kusto Agro) Вольдемара Мостовенка виникла ідея спільно з партнерами з насіння та засобів захисту рослин засіяти 72 га соняшником. Весь урожай планують продати, а кошти від реалізації відправити на підтримку Збройних сил України.

До 2050 року для потреб людства необхідно буде виробляти на 50 % більше продовольства через зростання чисельності населення планети та зміни раціону харчування (ФАО, 2017). Передбачається, що попит буде забезпечено за рахунок сталого розвитку сільського господарства, важливою складовою якого є інтегрована система захисту посівів, адаптація культур до факторів навколишнього середовища, підбір і створення високопродуктивних сортів та гібридів, адаптованих до конкретних ґрунтово-кліматичних умов.

Гарбуз — однорічна теплолюбна та світлолюбна трав’яниста культура. Загалом вирощують три види гарбуза: твердокорий, великоплідний (волоський) та мускатний.

На хід весняної посівної кампанії зазвичай впливає погода, ціни на засоби захисту рослин, пальне, насіння. Цьогоріч до цих чинників додались воєнні дії на території України. Незважаючи на складну ситуацію, аграрії східного регіону продовжили польові роботи й успішно провели весняну посівну.