Фахівці на межі кількох спеціальностей — шлях, який обирає Уманський національний університет

Зараз триває вступна кампанія, чим ваш університет відрізняється від інших навчальних закладів, чим берете абітурієнтів?

Владилена Сокирська: Університет систематично проводить профорієнтаційну роботу серед студентів загальноосвітніх шкіл, закладів професійної та передвищої фахової освіти. Традиційним уже є проведення Дня відкритих дверей навесні, коли протягом тижня університет відвідали до 1500 потенційних абітурієнтів та їхніх батьків. Серед новаторських підходів до профорієнтаційної роботи є започаткування кампанії серед роботодавців «Вивчи собі фахівця». Наразі на ринку праці є величезний дефіцит кадрів, а тому університет запрошує роботодавців приводити потенційних абітурієнтів, які будуть навчатися в університеті, а й майбутньому стануть їх працівниками.

При цьому роботодавців активно залучаються до самого освітнього процесу (через формування освітніх програм, визначення переліку вибіркових дисциплін, проведення практичної підготовки), що зменшує розрив між існуючими навичками випускника Університету і тими запитами, які має роботодавець. Серед інших університетів України ми відрізняємося, насамперед, практичною підготовкою майбутніх випускників. Також університет є лідером щодо підготовки кадрів для аграрного сектору економіки (агрономів, садівників, агроінженерів).

І ще одна родзинка університету – це його КАМПУС. Мало університетів в Україні мають повністю відокремлений від міста КАМПУС, де зосереджено уся освітня, побутова та виробнича інфраструктура.

Які плани університету на майбутнє?

Владилена Сокирська: Наразі найпершим завданням є реорганізація Університету шляхом приєднання до нього Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Ми свідомі, що таке приєднання вимагатиме переосмислення стратегії розвитку Університету з урахуванням його переходу до класичного. Водночас є уже ті напрями, які слід обовʼязково розвивати, враховуючи тренди в українській та світовій освіті. Це освіта дорослих, розвиток освітніх мікропрограм, цифровізація, використання в освітньому процесі ШІ, підвищення практичності через розширення дуальної освіти, комерціалізація наукових досліджень, диверсифікація фінансових ресурсів. Також університет і надалі планує бути центром професійної та соціальної адаптації ветеранів війни (маємо значний досвід реалізації грантових програм у цій сфері, що фінансувалися Норвегією, США, Японією). Впевнені, що майбутня реорганізація підсилить наші сильні сторони, а притік нових думок та ідей відкриє нові можливості.

Таке об’єднання — виправданий крок?

Владилена Сокирська: Сьогодні об’єднання двох університетів в Умані — це не лише стратегічно зважене, а й об’єктивно необхідне рішення. Заклади освіти всіх рівнів наразі стикаються з серйозними викликами: повномасштабне вторгнення рф, різка демографічна зміна, фінансові обмеження. Ми маємо усвідомлювати ці реалії й консолідувати зусилля задля гідної відповіді на них. У цьому контексті важливо подякувати державі та профільному міністерству за те, що, попри складну ситуацію, ухвалюються рішення не про закриття університетів у малих містах, а про створення на їх основі потужних регіональних центрів вищої освіти й науки.

Особливо хочу підкреслити: жоден викладач не втратить робочого місця. Усі студенти, магістранти та докторанти продовжать навчання за обраними програмами у повному обсязі. Випускники отримають дипломи вже Уманського національного університету — сучасного, конкурентоспроможного та авторитетного закладу вищої освіти. Переконана, що об’єднання університетів стане додатковою мотивацією для абітурієнтів обрати наш спільний потужний заклад, і вони точно не пошкодують про свій вибір.

Поділіться вашим баченням, які наразі необхідні реформи для вищої освіти загалом і аграрної зокрема?

Владилена Сокирська: На мою думку, реформи вищої освіти слід зосередити у кількох напрямках:

1. Автономія та відповідальність університетів. Необхідно розширити автономію університетів у прийнятті рішень щодо освітніх програм, фінансів, кадрової політики. Водночас ця автономія має супроводжуватися підвищеною відповідальністю за результати діяльності, прозорістю та підзвітністю перед суспільством.
2. Оновлення змісту освіти та методів викладання. Сучасна освіта повинна бути орієнтована на формування компетентностей, а не лише на передачу знань. Це передбачає: практичну спрямованість освіти; міждисциплінарність; цифрову трансформацію; критичне мислення та креативність.
3. Фінансування та інвестиції. Ефективне функціонування системи вищої освіти неможливе без адекватного фінансування. Важливо створення сприятливих умов для залучення коштів від бізнесу, меценатів, міжнародних організацій, а також подальший розвиток системи грантів для наукових досліджень та освітніх проєктів.

Щодо аграрної освіти, то це:

• інтеграція з агробізнесом та наукою. Аграрна освіта має бути тісно пов'язана з реальними потребами агропромислового комплексу та передовими науковими розробками;
• модернізація матеріально-технічної бази. Сучасна аграрна освіта потребує відповідного оснащення: оснащення лабораторій новітнім обладнанням для проведення досліджень у галузі генетики, біотехнологій, точного землеробства; створення та модернізація навчальних полігонів, демонстраційних ділянок з використанням сучасних агротехнологій; впровадження систем точного землеробства.
• розвиток нових спеціальностей та програм. Аграрний сектор стрімко розвивається, тому вища освіта має швидко реагувати на ці зміни. Наприклад, наразі бурхливо розвивається сфера використання агродронів. Університет уже має лабораторію агродронів і упроваджує в освітній процес ці технології.

Чи використовує університет якісь особливі методи навчання студентів?

Владилена Сокирська: Сучасний агробізнес вимагає від фахівців не лише глибоких знань, а й розвинених м'яких навичок (Soft Skills). Розуміючи це, науково-педагогічні працівники нашого університету постійно вдосконалюють методи навчання, орієнтуючись як на динамічні зміни у виробництві та науці, так і на актуальні запити ключових стейкхолдерів — роботодавців та здобувачів освіти. Ми приділяємо особливу увагу використанню в освітньому процесі тих підходів, що спрямовані на формування у студентів навичок, критично важливих для успішної кар'єри в бізнесі. Також університет, враховуючи досвід років пандемії ковіду та воєнний стан, розвиває дистанційну форму здобуття освіти. Університет є учасником Консорціуму (6 українських університетів, 2 з Молдови, 1 з Німеччини, 1 з Іспанії, 1 з Італії), який реалізовує проект DEFEP (Дистанційна освіта майбутнього: кращі практики ЄС у відповідь на запити сучасних здобувачів вищої освіти та  ринку праці). Термін реалізації — упродовж 2023–2026 рр. Загальна сума проекту — 777 319 євро.

Що потрібно зробити, щоб сучасна освіта була близькою до реальності й дійсно допомагала студентам у роботі?

Владилена Сокирська: Для цього необхідно впровадити комплексні зміни, що охоплюватимуть усі рівні та аспекти освітнього процесу. Це вимагає тісної співпраці між Університетом, бізнесом, державою та самими студентами. Ось ключові напрями, які університет уже нині розвиває:

• Регулярне проведення досліджень та опитувань роботодавців для виявлення актуальних та перспективних навичок і компетенцій, які затребувані на ринку. Це дозволяє університету вносити зміни до освітніх програм виходячи з потреб бізнесу;
• Дуальна освіта та практичні стажування. В університеті широко практикується навчання з елементами дуальної освіти. При цьому в ньому залучені здобувачі різних спеціальностей: аграрних, технічних, економічних.
• Залучення практиків до викладання. Університет активно запрошує фахівців з реального сектору економіки для проведення лекцій, майстер-класів, участі в розробці та оцінці проектів. Це забезпечує передачу актуального досвіду та практичних кейсів.
• Кар'єрні центри та ярмарки вакансій. В університеті функціонує Центр професійно-кар’єрної орієнтації та доуніверситетської підготовки, який допомагає студентам у пошуку стажувань та роботи, формуванні резюме та підготовці до співбесід. Гарною традицією є проведення двічі на рік ярмарок вакансій.

Чи для всіх спеціальностей у вашому університеті створені умови для проходження практичного навчання?

Владилена Сокирська: Університет відрізняється рівнем практичної підготовки випускників. Здобувачі усіх освітніх програм та усіх спеціальностях відповідно до навчального плану проходять практичну підготовку на підприємствах, установах та організаціях за профілем навчання. Протягом багатьох років університет плідно співпрацює та підтримує дружні стосунки з підприємствами та організаціями з різних регіонів України. Зокрема, у поточному навчальному році студенти проходили практику на підприємствах ЗАТ «Зернопродукт МХП», АФ «Білозерський», ПАТ «Монфарм», ТОВ «Байс-Агро», ПрАТ «Звенигородський сироробний комбінат», ТОВ «Мошурівський консервний завод», ДП «Уманське ЛГ», ТОВ «Аграрій-СВПП», які вже багато років є базами практики для студентів. З багатьма підприємствами договори про проходження практики студентів переукладаються на нові строки. Підприємство ТОВ «Кищенці», ТОВ «Аграрій-СВПП», ПП «Дикун», ФГ «Ярослав», ФГ «Златодар», ФГ «Поляна лісова», ФГ «Урожай», ФГ «Неофіти», СФГ «Хлібороб» запрошують та приймають студентів на практику.

Який відсоток студентів вашого закладу вищої освіти після навчання відразу влаштовується на роботу? Чи всі вони шукають роботу за профілем?

Владилена Сокирська: За даними Міністерства освіти і науки України (ці дані надає Пенсійний фонд України) упродовж 2 років після закінчення навчання, роботу за фахом знаходять близько 46% випускників університету. Це є офіційне працевлаштування. На жаль, в Україні існує значний тіньовий сектор економіки. За оцінками самого університету (ми систематично проводимо опитування випускників, а декани здійснюють моніторинг їх працевлаштування), близько 80% випускників працевлаштовуються.

Чи співпрацюєте з аграрними/не аграрними компаніями, асоціаціями? Якщо так, у чому суть співпраці та які спільні здобутки?

Владилена Сокирська: Університет тісно співпрацює з багатьма великим аграрними та не аграрним компаніями. Серед найбільш відомих це: МХП, Кернел, НІБУЛОН, ПриватБанк, АТ «Ельворті», Сингента тощо. Університет є співзасновником асоціації «Укрсадпром». І цю співпрацю лише нарощуємо. Свіжим прикладом є налагодження партнерських зв’язків з провідними компаніями харчової галузі. Зокрема, 12–13 червня 2025 р. Уманський національний університет став базою проведення Третього національного форуму «Хлібна індустрія–2025».

Також у поточному місяці було укладено важливу угоду про наукову і освітнь співпрацю між УНУ і Державним підприємством «Міжвідомчий науково-технічний центр «Агробіотех» НАН України. Такі угоди посилюють взаємодію між науковими установами та закладом вищої освіти, зорієнтованих на подальший розвиток аграрної науки, біотехнологій, екологічно сталого виробництва та впровадження інновацій у сільське господарство.

Ключовими складовими співпраці з усіма вищеозначеними інституціями є:

Освітній процес. Представники компаній залучені до розробки освітніх програм, читання практичних занять та лекцій. На базі компаній відбувається практична підготовка. Також практикується дуальна освіта. Зокрема, найбільш плідно у цьому напряму є робота з МХП.

1. Поліпшення матеріально-технічного оснащення освітнього процесу. Зокрема, МХП подарувало університету лабораторне обладнання вартістю 500 тис. грн для визначення якості зерна (використовується в освітньому процесі на інженерно-технологічному факультеті); АТ «Ельворті» оснастила 2 лабораторії на кафедрі агроінженерії; Drone.ua надало обладнання для облаштування лабораторії агродронів тощо.
2. Наукова діяльність. Університет замовлення проводить наукові дослідження.  У 2024 р. виконувалися  господарча тематика на замовлення фірм, організацій різних форм власності на суму 1426,50 тис. грн. До прикладу, для ТОВ «ІНДІГО АГРІКАЛЧЕ Україна» було проведено дослідження ефективності застосування біопрепаратів у посівах кукурудзи в умовах Правобережного Лісостепу України.
3. Спільна грантова діяльність. Цього року університет у співпраці з ГО «4.5.0. України» та компанією Drone.ua реалізував проєкт щодо перепідготовки ветеранів війни, що фінансувався посольством США в Україні. Загальна сума гранту склала майже $50 тис.

На вашу думку, які нині найбільш затребувані  спеціальності? Чому?

Владилена Сокирська: Кожній спеціальності є свій час. Наразі, якщо ти дійсно фахівець зі своєї справи, то яку б ти не закінчив спеціальність в університеті — будеш мати роботу та гарну заробітну плату. Зрозуміло, що наразі державі потрібні фахівці інженерних, агрономічних та природничих спеціальностей, але роботодавці потребують фахівців і з інших спеціальностей, зокрема економічних. Слід відмітити новий тренд в освітньому середовищі та у потребах роботодавців — це фахівці на межі кількох спеціальностей. Тому університет планує започатковувати і міждисциплінарні освітні програми. Наприклад, таку як «Агроменеджмент».

Сучасному роботодавцю потрібен агроном, який знає не лише агротехнології, але розуміється у фінансах і обліку, уміє управляти персоналом та проектами, шукати потенційних покупців продукції та розширювати канали збуту.

Чи допомагає університету співпраця з місцевими органами влади? Як саме?

Владилена Сокирська: Університет тісно співпрацює з місцевими органами влади у сфері освітньої діяльності (здійснює перенавчання фахівців), грантової діяльності (спільно подає і реалізує проєкти), волонтерської діяльності та участі у розробці та реалізації різноманітних програм, що стосуються громади. У майбутньому університет себе бачить прогромадським університетом, який буде центром формування лідерів регіону та драйвером його розвитку.

Дякую за розмову.

Світлана Яценко, AgroPortal.ua