Тарас Висоцький

В Україні триває посів озимих культур. Ріпаку вже посіяно близько 90% від запланованих площ, а це — 840 тис. га.

Війна по-різному вплинула на ведення агробізнесу залежно від його територіального розташування. Складно всім аграріям, але вкрай проблематичною є діяльність сільгоспвиробників у регіонах, які були під окупацією, та у частково окупованих областях.

Цьогоріч буде зібрано близько 67 млн т зернових, зернобобових та олійних. Збір за всіма групами культур у 1,5-3 рази перевищує внутрішні потреби українців. А це означає, що продовольча безпека країни наразі повністю гарантована.

За оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства, з посіяних площ озимих культур на окупованих територіях можна було зібрати близько 10 млн т.

Проєкт держбюджету на 2023 рік не передбачає традиційних для останніх років програм держпідтримки аграріїв. Однак буде фінансування грантів та пільгового кредитування.

Через сповільнений експорт та складну логістику в Україні лишилася значна частина зернових минулого врожаю. Тож, очевидно, відбудуться структурні зміни в рослинництві. Наприклад, уже сьогодні аграрії говорять про скорочення площ під кукурудзою під урожай-2023. Натомість більшість робить ставку на олійні культури.

Пропускна здатність пунктів, через які експортується українська агропродукція, фізично обмежена. Єдиним рішенням цієї проблеми стане зменшення кількості перевірок вантажів.

Угода про експорт українського зерна діє 120 днів з можливістю її автоматичної пролонгації. Тому є сподівання, що протягом ще 120 днів українська агропродукція експортуватиметься «зерновим коридором».

Наступним кроком після підписання Меморандуму щодо будівництва транскордонного трубопроводу, через який транспортуватиметься українська рослинна олія до порту міста Гданськ, буде розробка техніко-економічної документації.

Гречка, ціни на яку стрімко зросли від початку повномасштабного російського вторгнення через розірвання ланцюгів імпорту, має подешевшати в жовтні.

Україна у 2022/23 МР розраховує експортувати близько 65-70 млн т зернових та олійних культур. Зокрема, 22 млн т залишків минулого врожаю та 38-43 млн т цьогорічного.

Україна у серпні 2022 р. експортувала більше 4 млн т аграрної продукції через морські порти та альтернативними шляхами.

Україна спроможна забезпечити постачання зернових культур до Європейського Союзу, країни якого потерпають від посухи.

Аграрії з 1 вересня зможуть податися в Державному аграрному реєстрі на дві програми з держпідтримки: виплату на гектар землі та на дотацію за утримання корів.

З початку роботи «зернового коридору» (22 дні) з українських морських портів вийшло 33 кораблі, на борту яких — сукупно 719,55 тис. т агропродукції.

Для українців гречка є індикатором стабільності. За найменшої ознаки кризи вона найпершою зникає з полиць магазинів і в рази зростає в ціні. За останній рік гречка подорожчала вдвічі, демонструючи постійні стрибки цін, але експерти заспокоюють: після збору нового врожаю ціна на продукт стабілізується.

Три українські порти зможуть обслуговувати від 80 суден на місяць. Тобто це як мінімум по одному судну в день у кожному порту.

Уряд України планує продовжити програму компенсації ставок за кредитами, започатковану весною.

Українські сільгоспвиробники не мають доступу до щонайменше 30% земель (близько 140 тис. га), які перебували під органічним виробництвом до війни.

Базові продуктові набори та продовольчі резерви заготовлені при кожній обласній військовій адміністрації, території якої тимчасово окуповані. Це Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська та Харківські області.