Через сповільнений експорт та складну логістику в Україні лишилася значна частина зернових минулого врожаю. Тож, очевидно, відбудуться структурні зміни в рослинництві. Наприклад, уже сьогодні аграрії говорять про скорочення площ під кукурудзою під урожай-2023. Натомість більшість робить ставку на олійні культури.
Рішення збільшити посіви під ріпаком, соєю та соняшником зумовлене невизначеністю з подальшою дією «зернової ініціативи».
«Якщо ми говоримо про озимі культури, то по ріпаку зменшення не буде, прогнозується навіть збільшення площ на 3%. По озимій пшениці та ячменю очікується зменшення площ на 15-25%. Найбільше зростання площ під ярими відбудеться по соняшнику — на 5-10% та сої — на 5%. Площі, відведені під кукурудзу, навпаки зменшаться — на 10%», — розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).
100 тис. га від загального обсягу земельного банку аграрної компанії ІМК знаходяться на Чернігівщині та Сумщині, які перебували під тимчасовою окупацією. Тож лише наприкінці квітня там змогли спланувати та провести сівбу.
«За останні 6 місяців ми пройшли декілька етапів — від шоку до спроби вижити в складних умовах. Розуміємо, що ситуація кардинально змінилася, тож потрібно адаптувати виробництво до умов, в яких живемо. Вони достатньо складні в плані експорту, вивезення зерна з окремих регіонів, цінових умов», — зазначив на конференції LFM22 генеральний директор ІМК Алекс Ліссітса.
За його словами, в компанії створили декілька мініпроєктних груп, які працюють над плануванням та розробкою стратегії для роботи агрохолдингу в нових реаліях. ІМК сьогодні розглядає всі напрями розвитку переробки, працює над збільшенням власного автопарку та планує залучити інвестиції для купівлі сільськогосподарської техніки. Адже в регіонах діяльності компанії найближчим часом оренда техніки неможлива через заміновані поля та постійні обстріли цих територій.
«Наші плани будуть адаптовані до фінансових реалій. Ми паралельно пропрацьовуємо відразу 20 напрямів, частину з яких втілимо в життя. Розуміємо, що якщо сьогодні нічого не робити, а чекати на кращі часи, то це означатиме поступове вимирання. А ми плануємо не лише вижити, а й після війни бути вже абсолютно іншою компанією», — стверджує Алекс Ліссітса.
Значна частина земель компанії Agromino знаходиться в східних областях у зоні бойових дій чи окупації. Голова ради директорів Agromino Петр Крогман зазначив, що було проведено багато розрахунків, але посівні площі все ж таки лишаються в тих пропорціях, з якими компанія працювала раніше. Водночас в експорті Agromino й надалі покладатиметься більше не на морську логістику.
Петр Крогман також висловив думку, що на сьогодні аграрії мають розраховувати на власні фінансові ресурси, а господарствам на сході повинна допомогти держава.
«Якщо банки будуть пропонувати гірші умови кредитування компаніям через ведення бойових дій на сході, це означатиме неліквідність та дискримінацію цих територій. Якщо нічого не буде зроблено, Україна «втратить» ці території — вони стануть вразливими, і люди звідти виїжджатимуть», — переконаний Петр Крогман.
Представники агрокомпаній зазначають, що за нинішніх обставин сезон планування становить не більше двох тижнів. Розробляти бізнес-стратегії на довший період неможливо, оскільки ситуація змінюється дуже швидко.
Натомість у Міністерстві аграрної політики та продовольства визначилися з найактуальнішими потребами аграрного сектору. Найближчим часом міністерство зосередиться на подальшому налагодженні експортних процесів, вирішенні питання страхування інвестицій під час війни, щоб у сільське господарство надходили кошти, та приділить увагу вирішенню питання відкриття нових ринків для української агропродукції.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Україна офіційно звернулися до ЄС із проханням надати допомогу в розмірі 220 млн євро з конкретним цільовим призначенням — для компенсації відсотків за кредитами для аграріїв. Ці кошти потрібно їм для виконання осінньої посівної та продовження операційної діяльностей в умовах ускладненого експорту через зупинку чорноморських портів.

У серпні вже немає заходу суден у порти Великої Одеси. З 1 по 12 серпня Україна експортувала 590 тис. т зерна, це 30% від потреби. Наразі близько 45% агроекспорту вивозиться залізницею, близько 45% — через Дунайський регіон, 10% — автомобільним транспортом.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent збирають провідних СЕО, власників, інвесторів та інноваторів, щоб провести разом тест «на людяність» бізнесу під час XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

Компанія ІМК завершила обмолот озимої пшениці урожаю-2026.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent доєднується як партнери до Всеукраїнського конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН» та презентують трьом із фіналістів квитки на повний день відвідування головної управлінської події року — XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

До початку повномасштабної війни Україна була одним із найбільших експортерів сільськогосподарської продукції у світі. Її частка в експорті пшениці становила 10%, ячменю — 15%, а у виробництві соняшникової олії — 47%. Це робило Україну критично важливим гравцем для забезпечення продовольчої безпеки в багатьох країнах, але війна змусила переглянути всі аспекти роботи агросектору — від виробництва до логістики та доступу до ринків.

В умовах війни для аграріїв склалися надто різні умови залежно від регіону, і областям, які страждають від бойових дій, необхідно більше солідарності та розуміння від тих, хто у більшій безпеці.