
Бізнес-конференція «Український хліб, крупи, борошно та макарони на шляху до ЄС» (Grain Food Conference), яка проходила 27 жовтня у Львові, об’єднала більш як 130 національних та відомих далеко за межами України виробників борошняної, хлібопекарської, макаронної, круп’яної продукції, інгредієнтів та домішок, обладнання та технологій.

Пандемія COVID-19, політична нестабільність, інфляція, зростання цін на продукти харчування та екстремальні погодні явища у 2022 р. продемонстрували крихкість глобальної продовольчої системи та вплив цього на глобальну продовольчу безпеку.

Україна витратила 420 млн грн з резервного фонду на придбання 50 тис. т для перших двох суден у межах гуманітарної програми Grain from Ukraine.

Уряд Японії ухвалив рішення щодо виділення $14 млн екстреної безвідплатної грантової допомоги для підтримки Федеративної Республіки Сомалі у подоланні продовольчої кризи.

Президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення створити робочу групу з підготовки пропозицій щодо надання допомоги державам, які потерпають від гострої продовольчої кризи.

Бізнес використовує ситуацію, яка склалася у світі, й спекулятивно впливає на ціноутворення, а спекуляція має місце тоді, коли економіка монополізована.

Якщо будуть постійні відключення електрики, й підприємство працюватиме на дизельному генераторі, ціну на хлібобулочні вироби доведеться підвищити. У такому випадку в асортименті залишаться лише три позиції: білий хліб, сірий і батон. Це першочергова продукція, яка потрібна населенню.

Аграріям, які хочуть захистити своє підприємство від ризиків відключення електроенергії, варто подбати про резервне джерело електропостачання.

Всеукраїнська асоціація пекарів зібрала інформацію щодо потреби у забезпеченні генераторами своїх підприємств задля забезпечення безперебійної роботи.

Понад 300 представників міжнародного агробізнесу з 28 країн світу зустрілися на міжнародній події Agro&Food Security Forum у Варшаві. Подія стала новою платформою для глобального діалогу та пошуку ефективних рішень для забезпечення глобальної продовольчої безпеки, розвитку нових ланцюгів постачання та співпраці в агробізнесі.

Україна поступово переходить від сировинної моделі економіки до продовольчої.

Національна платформа продовольчої безпеки, яка була створена для обміну інформацією щодо наявних пропозицій та потреб у продуктах харчування й інших необхідних товарах, вже функціонує протягом шести місяців.

Цьогоріч буде зібрано близько 67 млн т зернових, зернобобових та олійних. Збір за всіма групами культур у 1,5-3 рази перевищує внутрішні потреби українців. А це означає, що продовольча безпека країни наразі повністю гарантована.

Світ втратив 20 млн т продовольства через напад росії на Україну.

Перебої з постачанням продовольства, спричинені війною росії в Україні, поглибили боротьбу мільйонів африканців за виживання.

Цього тижня теплохід з 28,6 тис. т пшениці виробництва «Агропросперіс» та партнерів-фермерів компанії попрямує до Сомалі, де до кінця поточного року ООН прогнозувала голод через війну росії проти України.

Організація Об'єднаних Націй заявила, що «голод на порозі» в Сомалі з «конкретними ознаками» виникне вже цього року в південних регіонах.

Уряд Швеції оголосив, що викупить в України щонайменше 40 тис. т пшениці для країн світу, де є ризик масового голоду.

Дріжджі, м'ясні консерви, борошно, гречана крупа та дизельне паливо є найбільш затребуваними товарами, які найчастіше шукають користувачі Національної платформи продовольчої безпеки.

На Agro&Food Security Forum. Grains, Oilseeds, Pulses, який відбудеться 14-15 вересня 2022 р. у Варшаві, компанії з 15 країн обговорять найгостріші виклики агросектору та світової продовольчої безпеки.