Європейська галузь свинарства стикнеться з «кошмарним сценарієм» зниження цін і падіння прибутковості, якщо Китай обмежить імпорт з регіону.
6-9 червня в країнах ЄС відбулися вибори до Європейського парламенту. У переважній більшості країн ці вибори відбувалися одночасно з національними та/або місцевими виборами, що лише посилювало їхнє значення у політиці окремих держав-членів.
В Україні стартує новий ринок зернових. Українська універсальна біржа першою у державі взялася за організацію реальних торгів аграрною продукцією. Учасники матимуть безкоштовний доступ до найкращих пропозицій із продажу та купівлі зернових, сервіс із гарантування угод, цифровізований процес виконання біржових договорів та багато іншого.
Трейдингово-логістична компанія Qortia AG (Швейцарія) експортує зернові та олійні фактично по всьому світу, зокрема й до Єгипту. Лише за останні кілька років компанія відправила з України до цієї країни понад 200 суден різної вантажопідйомності. Попри повномасштабну війну українські аграрії інтересу до цього ринку не втратили.
Українська універсальна біржа (УУБ), яка майже півтора року тому подарувала ринку безкоштовний телеграм-бот Агромаркет УУБ для купівлі та продажу сільськогосподарської продукції, — перед початком старту нової ініціативи та з іще більш цікавими рішеннями.
Угода про вільну торгівлю між урядом України та урядом Турецької Республіки не є ратифікованою зі сторони України, однак 23 жовтня 2023 року держави вчинили Меморандум про взаєморозуміння щодо Угоди про вільну торгівлю між урядом України та урядом Турецької Республіки та двосторонньої торгівлі між урядом України та урядом Турецької Республіки.
30-31 травня перші особи зернового ринку, логістичного бізнесу, ринку їжі та фінансового сектору зустрінуться у Києві на VIII міжнародній конференції Grain Ukraine 2024. Головна тема цього року — Grain in the Time of Chaos, тож у фокусі уваги учасників події буде пошук нових політичних, економічних та логістичних шляхів просування українського збіжжя у світі.
Негативних коментарів та обмежень з боку ЄС щодо української хлібобулочної продукції наразі немає, що свідчить про вільний доступ для цих продуктів на європейський ринок у довгостроковій перспективі.
В Україні спостерігається скорочення внутрішнього споживання молочних продуктів. Це пов’язано з багатьма факторами, зокрема — зі зменшенням сировини для переробки. Попит впав, і малі та середні підприємства не витримують конкуренції з великими гравцями ринку. Можливо, єдиним фактором підтримки середнього молочного бізнесу в Україні є розвиток галузі на зовнішньому ринку.
В Україні наразі експорт кукурудзи знаходиться на доволі високому рівні. У квітні спостерігається його зростання, і вже за першу половину місяця з України було відправлено 2 млн т кукурудзи.
Експортерам потрібно надати безпеку і передбачуваність. Безпека судноплавства, яку маємо завдяки ЗСУ, дала можливість Україні вийти на довоєнні показники експорту.
Трансльована багатьма медіа думка, що Польща тотально проти українських продуктів та українських вантажів, — не відповідає дійсності. Як мінімум, є одна аудиторія, яка точно не вітає цю історію зі страйками та закриттям кордонів і на яку ми можемо спертися у пошуку рішень кризи. Це польський бізнес, особливо той, який народився та розвинувся саме завдяки довготривалій логістичній та торговій взаємодії між нашими країнами.
Посли Європейського союзу сьогодні, 27 березня, погодили продовження лібералізації торгівлі з Україною. Домовленість передбачає нові обмеження.
Україна веде інтенсивні переговори з Польщею щодо розблокування кордону, але польські колеги наполягають на квотах, перехідних періодах, щоб обмежити доступ української продукції на ринки.
Сільське господарство як у ЄС, так і в Україні — це не лише маленькі фермери, а й великі промислові ланцюги постачання. Ще до широкомасштабної війни Україна постійно збільшувала свою присутність на ринках ЄС, і українські аграрії за 2022/23 рік показали, що навіть в умовах війни привабливі для європейського ринку.
Спрогнозувати ціни на світовому ринку неможливо, оскільки за обсягами експорту Україна займає невелику частину, тому не може впливати на формування вартості продовольства.
За минулі два роки ринок трейду структурно змінився. За неповний сезон з 1 липня по 24 лютого 2021/22, згідно митної статистики, 70% експорту зернових та олійних здійснювали 12 компаній. За цей же період у сезоні 2022/23 70% експорту здійснили 103 компанії. За аналогічний період сезону 2023/24, коли ринок уже пристосувався до умов війни і стабілізувався, 70% експорту здійснюють 62 компанії.
Цього маркетингового року Індонезія чітко переключається на імпорт російської пшениці. Водночас росія нарощує обсяги експорту, і якщо минулого року на ринку Індонезії вона мала частку лише 2%, то зараз українській пшениці все складніше конкурувати з російською.
Кількість підприємств, які 2023 року отримали дозвіл на експорт продукції птахівництва та почали постачати її до ЄС, зросла.
Проєкт рішення, запропонований Єврокомісією, значно погіршує умови торгівлі, які діяли протягом 2022-2023 років. Проєкт регламенту ще повинен бути розглянутий в Європейському парламенті та Раді міністрів ЄС. Сподіватися на покращення запропонованих Єврокомісією умов імпорту м’яса птиці і яєць, мабуть, не варто через тиск і європейських аграрних асоціацій і фермерів, які вимагають обмежити агроімпорт з України.