міжнародна торгівля

У липні 2025 року Китай імпортував рекордний обсяг сої для цього місяця — 11,67 млн т, що на 18,5% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року (9,85 млн т). Цей показник також перевищив прогнози аналітиків, які очікували обсяг на рівні 10,48 млн т.

Станом на 1 серпня Україна з початку 2025/26 МР експортувала 1,665 млн т зернових і зернобобових культур.

На кордоні з Польщею наразі немає ні блокад, ні обмежень. У цій ситуації спрацювали діалог і співпраця міністерств сільського господарства, залучення представників усіх секторів аграрного бізнесу, аграрних асоціацій. Але загрози завжди є.

Україна та Єгипет працюють над збільшенням обсягів постачань української агропродукції, зокрема зерна та соняшникової олії, на єгипетський ринок.

Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження 25% мита на імпорт з Індії з 1 серпня, а також про невизначені штрафи за продовження закупівель російських енергоносіїв.

Кабінет Міністрів України поклав повноваження торгового представника України на віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качку.

Сільське господарство США перебуває в стані торговельного дефіциту третій рік поспіль, і перші чотири місяці 2025 року вже встановили антирекорд: імпорт агропродукції склав $78,2 млрд, тоді як експорт — лише $58,5 млрд.

Південно-Африканська Республіка (ПАР) є найбільшим торговельним партнером України на південь від Сахари. Проте товарообіг між країнами невеликий — торік обсяг двосторонньої торгівлі становив майже $114 млн. До ПАР Україна постачає переважно сировинну продукцію, а закуповує фрукти, вино.

У 2024 році цукор приніс Україні понад $400 млн експортної виручки. Це екосистема, яка починається з фермера і закінчується біоетанольним заводом, тому цукрова галузь важлива для країни.

Уже кілька тижнів поспіль в Україні точиться дискусія щодо ініціативи запровадити експортне мито у розмірі щонайменше 10% на сою та ріпак. Ідею «збільшити обсяги переробки і позбутися статусу сировинної держави» активно просуває Мінагрополітики, «за» необхідність заборонити, обмежити експорт цих культур квотами або запровадити мита висловлювалися представники профільних асоціацій переробників.

Через високий рівень дефіциту ЄС не встановлює жодних обмежень на імпорт кукурудзи, соняшнику, сої та ріпаку з третіх ринків.

На тлі нестабільних прогнозів погоди, ринкових спекуляцій та політичного напруження ключовим фактором, що визначає стан зернового ринку США, залишається попит. Саме експортний попит є надійним індикатором перспектив для американських агровиробників.

Коротка, але важлива ера відкритої торгівлі між ЄС та Україною завершилася. Стосунки між двома сторонами після закінчення дії автономних торговельних заходів (АТЗ) поки що регулюються перехідною домовленістю. Цей режим діятиме на принципі поверення до довоєнних тарифних квот у межах Угоди про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ/DCFTA) на основі формули 7/12 від обсягів квот 2021 року.

Ринок зерна зараз працює, зважаючи на ризики, особливо щодо України, адже ніхто не гарантує, що постачання в жовтні – листопаді будуть здійснені вчасно. Тому якщо є зерно з Бразилії чи США, то краще не ризикувати і купити продукцію в цих країн.

З 2022 року відбулися суттєві зміни в торгівлі не лише в Україні, але в глобальному масштабі. Компанії почали експортувати без розуміння постачання на умовах CIF.

Ще невідомо, які зміни в торгівлі відбудуться для України в ЄС після 5 червня.

Геополітична ситуація у світі мінлива та напружена, міжнародні альянси втрачають свою силу і потребують створення нових об'єднань, а рішення окремих політичних фігур впливають на цілі континенти. До того ж на людство чекають вагомі зміни, пов'язані з ШІ. Вже за 20 років матимемо «нову промислову революцію».

За переходу на новий режим торгівлі України з ЄС першими в зоні ризику знаходяться ті категорії товарів, які були обмежені під час режиму АТЗ, тобто: м'ясо птиці, кукурудза, мед, крупи, яйця, цукор. Щодо деяких із цих товарів є розуміння, що вони потрібні ЄС не менше, ніж нашим агроекспортерам — доступ до європейського ринку.

У торгівлі з ЄС Україна матиме перехід з режиму, який діяв до 5 червня, до режиму дії квот для української продукції 7/12 від звичайних річних обсягів. Крім цього, передбачений період узгодження нових умов торгівлі між Україною та ЄС на основі статі 29 DCFTA.

Україна експортуватиме менше агропродукції через відновлення квот на імпорт товарів. За інформацією Єврокомісії, вже 6 червня обмеження мають набути чинності й триватимуть до кінця 2025 року.