Війна між Україною та рф призвела до зростання кількості спорів у сфері експорту аграрної продукції з України. Деякі з цих причин, такі як неналежне функціонування «зернової угоди», вже в минулому, а деякі (наприклад, санкції та проблеми з оформленням митних декларацій) залишаються викликом для трейдерів та продовжують породжувати нові спори.
Агросектор є рушійною силою економіки України, адже за результатами 2023 року 61% від загального експорту товарів складає саме агропродукція. Загалом, починаючи з березня 2022-го по жовтень 2024 року, Україні вдалося експортувати понад 150 млн т аграрної продукції (зернові, олійні та продукти їх переробки). І це за умов, коли основний експортний канал — Чорне море — використовувався не повною мірою.
М'ясо птиці — серед основних статей українського аграрного експорту в світі та на ринок ЄС. 2023 року близько 41% (173,2 тис. т) від загального обсягу українського експорту м'яса птиці було поставлено до ЄС. Нідерланди (58,9%) та Словаччина (31%) були ключовими імпортерами цієї продукції. Також українська курятина є на ринках Саудівської Аравії (27,3%) та Туреччини (9,2%).
У ріпаку порівняно з 2023 роком змінився вміст вологи, він зменшився до 6,7%. Вміст домішок лишився майже незмінним, а основна різниця між якістю ріпаку врожаю цього року і минулорічним — олійність.
Україна стала 179 членом Міжнародного фонду сільського розвитку (IFAD).
Однією з найбільших проблем на сьогодні є укладання нових угод з агрофірмами та організація логістики. Чимало фермерів уже мають усталену базу партнерів серед зернотрейдерів та експортерів, з якими співпрацюють на постійній основі, тому виходити на ринок з новими пропозиціями доволі складно.
ЄС повинен зважати на Україну під час розрахунку балансів ринку цукру. Квота на цукор, що вказана в Угоді про асоціацію з ЄС, уже не відповідає сучасним реаліям та інтересам обох сторін. Потрібен новий баланс і нова квота.
Частка експорту української агропродукції до країн ЄС за результатами 2023 року зросла на понад 50%. Тож сьогодні актуальним є питання, як Україні утримати позиції на цьому ринку, паралельно інтегруючись до євроспільноти.
Вести бізнес у країні, де відбуваються воєнні дії, — складне та ризиковане завдання. У межах ХХІІ Міжнародної конференції Fat-and-Oil Industry-2024 (30 жовтня, Київ) відбудеться спеціальна сесія від юридичного партнера заходу — AGA Partners, який допоможе розібратися у всіх юридичних тонкощах та нюансах.
Минулий рік став переломним для сільського господарства України. Після виходу росії з Чорноморської зернової ініціативи в липні ситуація з експортом української агропродукції значно ускладнилася. Однак завдяки Збройним силам України та підтримці міжнародних партнерів вдалося відкрити морський логістичний коридор, що дозволило відновити експорт зерна та інших вантажів на традиційні ринки.
Перспективи виходу українських зернопереробників на ринки Західних Балкан — ключове питання першого дня форуму «Зерно і переробка – 2024», який відбудеться 18-20 вересня в Києві.
Верховна Рада України ратифікувала рішення щодо приєднання України до Угоди про заснування Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку.
Агробізнес і зернопереробна галузь продовжують працювати, і основними питаннями сьогодні для них лишаються: як зробити аграрний сектор країни в умовах війни прибутковим; як активізувати розвиток зернопереробки; як побудувати енергоефективне та енергонезалежне виробництво; відкриття та вихід на нові ринки збуту.
Співпраця між Україною та Східною Африкою в галузі сільського господарства має великий потенціал для розвитку та може охоплювати широкий спектр напрямів.
Одним із ключових моментів нині стало розуміння того, що хоча уряди країн відіграють важливу роль у встановленні дипломатичних відносин та створенні сприятливого середовища для бізнесу, саме приватний сектор є рушійною силою економічного співробітництва.
Біржові торги зерном на Українській універсальній біржі відбуваються успішно. Понад 100 агровиробників та трейдерів уже акредитовані на організованому ринку зерна та можуть у будь-який момент продати чи закупити продукцію за найвигіднішими для себе цінами.
Українські виробники борошна та круп абсолютно не несуть загрози європейському харчопрому. Експорт борошномельної продукції за минулий маркетинговий рік до ЄС склав трохи більше 80 тис. т. Це менше 1% від загального обсягу торгівлі цими товарами.
Організований ринок агропродукції із чіткими правилами та гарантіями виконання угод — це вже не мрія сільгоспвиробників і трейдерів, а реальний проєкт, який втілила в життя Українська універсальна біржа.
Від початку повномасштабної війни в Україні чимало країн-імпортерів зернових зіштовхнулися з гострим дефіцитом цих продуктів через руйнування традиційних логістичних маршрутів внаслідок блокування глибоководних портів в Україні. Це спричинило різке зростання цін на зернові та олію. Проте нові логістичні маршрути почали формуватися достатньо швидко, а автомобільний, залізничний та річковий транспорт став доступною альтернативою.
Переговори про вступ України до Європейського Союзу розпочалися. Один із найважливіших пунктів у цьому процесі — сільське господарство. Україна лякає європейців своїми масштабами і конкурентоздатністю. Втім, у подібній ситуації були й інші країни, зокрема Польща.